Як сказано в передмові перекладача Ростислава Паранька - "Роздуми" в середньовіччі рахувались вельми пожиточною книгою (цит. Архієпископа Кесарії - Арета. В епоху раннього Ренесансу - Марка Аврелія вбачали, як досконалий взірець правителя-гуманіста. У пізніших періодах ця книга асоціювалась, як збірник коротких настанов на тему людського щастя. Дуже вдячний перекладачу за переднє слово, адже він пояснює, як обирався переклад окремих слів, фраз, речень, щоб передати максимальну суть та не втрачати стиль притаманний античним філософам.
Книга складається з 12 розділів-книг. У першій книзі Марк Аврелій перераховує та дякує за певні отримані знання, риси характеру які він отримав від своїх вчителів та рідні. І цей список справді вражає. І той багаж знань, яким володів цей імператор-філософ. Подальші книги ІІ-XII власне настанови самому собі, як потрібно праведно жити, та достойно тримати удари долі, як потрібно правити, як відноситись до своїх людей та країни. Цікаво, як Марк Аврелій усвідомлює місце людини у всесвіті, безмежному всесвіті, про ставлення до релігії, минулого, сьогодення та прийдешнього, а також до смерті.
Імператор був філософом стоїком. Стоїцизм це фундамент його світосприйняття та бачення життя. Ця праця, не відноситься до класичних античних жанрів. Це власне його особисті настанови самому собі, а деякі історики вважають, що цю мудрість він адресував та передав своєму сину Комоду, наступному Імператору Риму (після смерті батька). Передав в надії на те, щоб він мав опору в умі, на заповітні батьківські настанови.
Це безумовно складний твір, і я був би дурнем сказавши, що його зрозумів. Я до нього буду обов'язково повертатись та неспішно вивчати та цитувати. Книга за Книгою А цитувати там є, що! Наприклад, коли вам тривожно на душі, ось вам порада від Марка Авреліана:
"Шарпає тобою те, що припадає ззовні? Знайди хвильку дозвілля, щоб підівчитися чогось доброго, ба просто перепочити від круговерті."
Таких цитат можна наводити десятками, і то потрібно робити якимсь окремим дописом. Після прочитання, запустилась знову невидима вервечка книг, які потрібно додатково прочитати, щоб глибше зрозуміти настанови Імператора-філософа, зокрема Сенеку. Отже, думаю, що такі скарби які є у видавництві Апріорі - серія античної літератури, їх потрібно по трохи збирати.... Адже у нас іноді під ногами лежать діаманти, а ми їх не бачимо.
Після смак прочитаного спонукав мене трохи пофантазувати, як би філософські школи вийшли на перше місце і витіснили панівні релігії, чи не могло бути наше суспільство набагато кращим? Дві тисячі років доступних філософських практик! Замість релігійних храмів - будинки шкіл Філософії. Практика - праведності, доброти, конструктиву та пізнання. Чи не стали б ми великими космічними зодчими, що заселяють нові світи, оволодівши всіма секретами всесвіту...? Це звісно лише мої фантазії.
А ще, подумалось.... Цю книгу від А до Я мав би знати кожен претендент на президентське крісло. А ті, хто не опанували мудрості древніх філософів, не мали б права наближатись до керівних посад країни.