Ми нарешті маємо кілька нових сюжетних ліній, які виходять як наслідки з попередніх дій, в яких ми умовно "присутні". Тобто не ті, які виникли з минулого, які нам, чесно кажучи, подають дуже поверхово, а саме як наслідки. Деякі залишаються для нас для третьої частини (ці, бляха, недоперекладені серії... 😔) Нарешті є нормальна взаємодія з привидами, якої мені так сильно не вистачало в першій частині, і вона непогано, логічно побудована. Маємо морально (теж дуже неоднозначно) сірого Долю, якому хотілось іноді піздюлєй відсипати. Бісив місцями, я не одобрювала певні його дії, хоча і розуміла його егоїстичний мотив. Ну і мені прям не шкода його у фіналі (дякую, Блейз 😂), отримав те, чого заслужив.
Дуже імпонує Блейз, яка нарешті не лежить, а щось робить, хоча інколи робить якусь незрозумілу (на момент прочитання) фігню і дуже хочеться моментами посадити їх з Сігною поговорити, але її персонаж побудований дуже цікавим і її достатньо в історії.. Сігна таки мене не завоювала і не стала моєю улюбленою (хоча б одною із) персонажкою, хоча героя вона непоганий і цікавий.
Перша частина навчила мене не видивлятись, хто вбивця, і це скоріш за все і дало мені оце легше сприйняття книги, якого не було в Беладоні. Я таки не вгадала вбивцю, хоча здогадувалась і підсвідомо винуватила всіх 🙈😂. і мені дуже зайшов фінал, Наперстянка загалом, буду тепер 😭 чекати третю частину.