«Наприкінці приходить смерть» Аґати Крісті — історичний детектив, дія якого відбувається у Фівах близько 2000 року до нашої ери. Жрець і землевласник Імхотеп приводить у свій дім Нофрет. Її поява загострює стосунки між людьми, які залежать від рішень господаря. Невдовзі Нофрет знаходять мертвою під скелею. Більшість у домі готова прийняти смерть як нещасний випадок або як відплату за її поведінку. Ренісенб, донька Імхотепа, припускає вбивство. Якщо вона має рацію, людину з мотивом слід шукати серед тих, з ким вона живе.
Ренісенб, Нофрет і підозри в домі Імхотепа
У родині Імхотепа близькість до господаря визначає, хто може впливати на його рішення, розпоряджатися роботою й розраховувати на спадок. Поява Нофрет змінює ці очікування. Те, що для неї є новим місцем у домі, для інших може означати загрозу становищу, яке вони вважали певним. Після загибелі Нофрет ці інтереси визначають і те, які пояснення люди підтримують. Ренісенб мусить зважати на те, що людина може бути щирою в неприязні до загиблої й водночас помилятися щодо її останніх днів.
Крісті розміщує загадку в одному великому господарстві. Люди добре знають щоденні справи одне одного, але саме ця обізнаність спонукає їх покладатися на давні судження. Ренісенб спостерігає за родиною зсередини. Вона знає, коли чиясь реакція видається звичною, і може помітити, що змінилося після появи Нофрет. Водночас Ренісенб повернулася до батькового дому після смерті чоловіка. Тому вона знайома з людьми довкола, але тепер має заново зрозуміти їхні стосунки й те, як змінилося її власне місце в родині. Водночас їй важко ставити під сумнів поведінку людей, яких вона звикла вважати близькими.
Стародавній Єгипет і джерело задуму Аґати Крісті
Поштовхом до роману стала пропозиція єгиптолога Стівена Гленвілла. Для зав’язки Крісті використала давні листи Геканахта. У справжньому листуванні є розпорядження щодо господарства й прохання втрутитися у ставлення членів родини до жінки в домі. У романі з подібної родинної ситуації виростає вигадана кримінальна справа. Історичне тло визначає, як люди ставляться до влади господаря й що для них означають обов’язки перед родиною. Назви розділів роману також орієнтуються на періоди єгипетського сільськогосподарського календаря. Це один зі способів, якими Крісті вписує відлік подій у життя маєтку.
Роман підійде читачам історичних детективів, яким цікаво зіставляти мотиви людей у замкненому колі. За Ренісенб можна стежити як за членкинею родини, котра змушена переглянути давні уявлення про своїх близьких. Саме знайомство з їхнім побутом, обов’язками й залежністю від Імхотепа надає підозрам конкретного змісту.