На відміну від інших романів письменниці, події тут розгортаються у Давньому Єгипті. Наскільки я розумію, сама ідея написання цього роману прийшла до авторки під час її подорожей Близьким Сходом. В цілому, пані Крісті відповідально поставилася до свого бажання написати роман у такому незвичному сетингу: твір наповнений специфічними словами, професіями та родинними зв’язками, що, безперечно, додають історії колориту й самобутності.
Стосовно сюжету. Ренісенб, донька багатого землевласника Імхотепа, повертається у батьківський дім після смерті коханого чоловіка. Хоча вдома Ренісенб оточують рідні та друзі, готові подбати про неї, але дівчина не почувається комфортно. Причина тому — поява у будинку Нофрет, юної наложниці її батька. Звісно, така подія не могла бути непоміченою, адже Імхотеп вже має трьох синів та ще більше онуків. Тепер у домі панують чвари, ніхто не виявляє ласки до Нофрет, і ось наложниця раптово помирає… Вбивцею може виявитися кожен!
Розгадуванню таємниці цього вбивства і буде присвячена книга. Розв’язка виявилася трохи несподіваною, але водночас логічною.
Отже, моя оцінка: 3,5/5. Книга цікава, але, як-то кажуть, «авторка писала її не для мене». Але, якщо ви фанат Аґати Крісті, то обов’язково прочитайте. Гадаю, вам книга припаде до душі.