Наш останній шанс
«Наш останній шанс» Клеменс Мішлон — психологічний трилер про Фріду й Ґабріеля, які виросли в одній закритій спільноті й вважають одне одного родиною. Через п’ятнадцять років після втечі вони їдуть відпочивати до готелю посеред пустелі Юти. Коли одну з гостей знаходять мертвою, під підозрою опиняється Ґабріель. Фріді доводиться вирішити, як багато вона насправді знає про людину, з якою ділила дитинство і яка вже одного разу опинялася в центрі звинувачень.
Загибель гості готелю в пустелі Юти
У теперішній лінії Фріда розповідає про відпочинок у готелі «Ара» в пустелі Ескаланте. Мішлон починає знайомство з ними з тихого епізоду. Поки Ґабріель спить у спільному номері, Фріда виходить на терасу під нічне небо. Вона помічає, що він досі згортається уві сні так само, як у дитинстві. Дрібниця показує, якою близькою їй здається ця людина ще до того, як перебіг розслідування змушує Фріду розбиратися в межах власного знання.
Готель обіцяв перепочинок, але після смерті гості кожна звична частина спільної поїздки може знадобитися для пояснень. Фріда спостерігає за Ґабріелем і водночас оцінює, які підстави мають сторонні довіряти йому або їй. Довга історія стосунків дає їй більше контексту, ніж іншим. Вона ж ускладнює розмови про минуле, бо Фріда пам’ятає, що трапляється, коли хтось із них залишається зі своїми проблемами наодинці. Сучасна загадка поступово набирає ваги завдяки тому, які спогади героїня вважає доречними саме тепер. На відпочинку вона й Ґабріель опиняються поруч із людьми, для яких їхні дитячі переживання залишаються невідомими. Те, що їм обом здається звичною турботою одне про одного, зовні може мати інший вигляд.
Втеча із закритої спільноти в минулому Фріди
Другий часовий план повертає читача до закритої спільноти на півночі штату Нью-Йорк. Тут Мішлон показує, за яких обставин Фріда й Ґабріель стали близькими і чому втеча означала для них потребу заново влаштовувати життя. У готелі кожен має справу зі своїм дорослим минулим, а в дитячих епізодах стає видно, звідки взялася звичка розглядати проблеми як спільні. Уявлення про відданість, вироблене тоді, входить у конфлікт із запитаннями, на які треба відповісти після смерті гості.
Клеменс Мішлон зводить обидва часові плани через голос Фріди. Читач знайомиться з Ґабріелем через людину, яка здатна впізнати його за положенням тіла уві сні, але мусить пригадати, чого могла не побачити у важливіші моменти. Трилер підійде тим, кого поряд із загадкою вбивства цікавить походження довіри між персонажами. Напруга тримається і на можливих відповідях слідству, і на тому, наскільки Фріда готова переглянути пояснення, яке багато років допомагало їй розуміти їхню спільну історію.