0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини

(50 голосів)
Купити
Антон Мартинов
Антон Мартинов
Завлаб – про книжку «Нацисти-мільярдери»
Війна — це продовження політики іншими засобами, казав Клаузевіц. Так само з бізнесом: у кожного достатньо старого і достатньо великого бізнесу є свій скелет у шафі. Все, чим воював вермахт — транспорт, зброя, амуніція, — хтось виробив. Хтось думав над тим, щоб знизити собівартість убивств в Аушвіці. І багатів, багатів, багатів. Нідерландський журналіст-дослідник Давид де Йонг проаналізував величезний масив історичних джерел і виставив нацистській економіці рахунок, у якого немає терміну давності. Як його можна оплатити? Усвідомленням, що зло неможливе без співучасті в ньому, і дієвою відповідальністю за майбутнє.
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книгу «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини»

У 1946 році Гюнтера Квандта — патріарха династії, яка сьогодні контролює BMW, — було заарештовано за підозрою у співпраці з нацистами. Квандт стверджував, що його змусив вступити в партію міністр пропаганди Йозеф Ґеббельс і суд виправдав його. Але Квандт збрехав. І його спадкоємці, а також спадкоємці інших нацистських мільярдерів з того часу стали лише багатшими, а про їхнє темне минуле заледве хто знає.

У цьому журналістському розслідуванні Давід де Йонг показує, як найбагатші бізнес-династії Німеччини накопичили незліченні гроші та владу, підтримуючи звірства Третього Райху. Вони захоплювали єврейський бізнес, залучали рабів і нарощували виробництво зброї для Вермахту в той час, коли Європа палала. Але найбільше шокує те, як швидко після війни Захід закрив на це очі. 

Чому варто прочитати книжку «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини»?

  • Революційне розслідування про те, як нацисти допомогли німецьким магнатам заробити мільярди на жахах Третього рейху та Другої світової війни, а Америка дозволила умити руки.
  • Детальне дослідження, яке змушує нас протистояти сучасній спадщині цих нацистських зв’язків. (Wall Street Journal)

Про Давида де Йонга:

Давид де Йонг — журналіст-розслідувач і письменник. Його дебютна книга «Нацисти-мільярдери» перекладена на більш ніж двадцять мов світу. Публікувався у New York Times, Wall Street Journal і Bloomberg Businessweek.

Цитати:

Спершу в очах більшості багатих підприємців Гітлер і його купка нацистів були крикливими, буйними, хамовитими, грубими диваками в мундирах, які вилізли з неосвіченої, злиденної глушини, — просто недоладні персонажі, з яких можна покепкувати. Та все змінилося після найгіршого глобального падіння фондового ринку, кульмінацією якого став обвал акцій на Нью-Йоркській біржі 29 жовтня 1929-го. Стрімке падіння вартості активів спричинило крах більшості інвесторів і фірм, чимало з яких були закредитовані. Попит на товари та послуги похитнувся. Велика депресія завдала Німеччині нищівних збитків. До кінця 1930-го фондовий ринок здешевів на дві третини, промислове виробництво скоротилося вдвічі, а мільйони німців втратили роботу.

У середині вересня 1930-го на хвилі економічного та політичного невдоволення нацистська партія Гітлера стала другою за чисельністю партією в Райхстазі, здобувши підтримку 6,4 мільйона голосів. Виборча кампанія під керівництвом Ґеббельса, який звинуватив у фінансовій кризі євреїв і комуністів, мала приголомшливий успіх. Узимку того ж року Гітлер почав зводити мости з найбагатшими підприємцями Німеччини. Квола економіка відчинила йому двері — в умовах хисткої фінансової системи чимало магнатів боялося політичних потрясінь з боку лівацьких сил. Тож невдовзі Ґюнтеру та його колегам-магнатам надійшов дзвінок із запрошенням у кутовий номер Гітлера в берлінському готелі «Кайзергоф».

 

Того дня, коли один Адольф — той, що Гітлер — захопив найвпливовіший пост у країні, інший звільнився з роботи. 30 січня 1933 року 32-річний Адольф Розенберґер зібрав 19 співробітників автоконструкторського бюро Porsche в конторі на Кроненштрасе в центрі Штутгарта й повідомив, що йде з посади комерційного директора. Два роки тому Розенберґер заснував цю компанію разом із двома партнерами: емоційним, але геніальним конструктором автомобілів Фердинандом Порше та його зятем Антоном Пієхом, задирливим віденським адвокатом. Розенберґер був спонсором і опікувався залученням фінансів. Проте він втомився витрачати власні кошти й висмоктувати гроші з родичів та друзів на фірму, яка перебувала на межі банкрутства і пожирала капітал із шаленою швидкістю. Тож Розенберґер знайшов собі наступника — барона Ганса фон Вайдер-Мальберґа, колишнього автогонщика, знайомого з Порше.

 

Двадцятого квітня 1939 року в Берліні фюрер святкував своє п’ятдесятиріччя. Фердинанд Порше подарував задоволеному Гітлеру перший готовий «фольксваген» — чорний кабріолет «жук». Ґерінґ отримав другий, а Ґеббельс — четвертий. Насправді «народний автомобіль» так і не дійшов до народу. За часів Третього Райху їх випустили лише 630 — і всі дісталися нацистській еліті. Із 340 000 німців, які доєдналися до програми даф, щоб заощадити на купівлю машини, видурили близько 280 мільйонів райхсмарок.

 

Задушливого серпневого дня 1941-го Феррі Порше прибув у Мазурський ліс Східної Пруссії. Там, у «Вовчому лігві» — військовому штабі фюрера на Східному фронті, — він мав продемонструвати Гітлеру та Гіммлеру один прототип. Батько Феррі був заклопотаний перебудовою «фольксвагена» під військові цілі. У співпраці з Вермахтом Фердинанд Порше вже створив «кюбельваген» («автомобіль-відро») — легкий всюдихід із глибокими сидіннями, який використовували війська генерала Роммеля в Північноафриканській кампанії. А 31-річного Феррі викликали у «Вовче лігво», щоб представити останню батькову розробку — «швімваген» («плавучий автомобіль»).

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Категорія Нон-фікшн книги
Перекладач(ка) Інна Бодак
Оригінальна назва Nazi Billionaires: The Dark History of Germany's Wealthiest Dynasties by David de Jong
Кількість сторінок 400
ISBN ISBN 978-617-8053-44-4 (паперове видання) ISBN 978-617-8299-16-3 (електронне видання) ISBN 978-617-8203-94-8 (аудіокнига)
Теми історія
Розміри 145х215 мм
Літературний(а) редактор(ка) Інна Пальонка
Коректор(ка) Катерина Плахта
Макет Олена Білохвост
Технічний редактор Микола Климчук
Художній(я) редактор(ка) Тетяна Волошина
Дизайн обкладинки Роман Мартинюк
Автор(ка) Давид де Йонг
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
30.09.2024
рекомендую для тих хто хоче дізнатися про те як насправді працює цей людський світ за будь-яких часів.
Палагнюк Павло 28.09.2024
Шокуючий твір, що досліджує незвідані сторінки історії Другої світової війни, зосереджуючи увагу на фінансових та економічних аспектах нацистського режиму. Автор розкриває механізми, за допомогою яких деякі підприємці зуміли не лише вижити під час гітлерівської влади, а й значно збагачитися за рахунок неї, порушуючи етичні норми і права людини.

Книга детально аналізує, як нацистська ідеологія вплинула на економіку Німеччини та Європи, а також як деякі бізнесмени скористалися цими змінами для особистого збагачення. Де Йонг вміло поєднує факти, історичні документи та інтерв'ю з істориками, що створює глибоке та багатогранне розуміння теми. Його аналітичний підхід дозволяє читачам усвідомити, що бізнес і політика нерозривно пов’язані, особливо в умовах кризи.

Однією з найсильніших рис книги є детальні портрети ключових персонажів — бізнесменів, які стали мільярдерами завдяки своїй співпраці з нацистами. Де Йонг не просто розповідає їхні історії, а й ставить питання про моральність їхніх вчинків. Чи можна виправдати збагачення на фоні гуманітарної катастрофи? Яка роль бізнесу у виникненні тоталітарних режимів?

Автор також підкреслює, як у післявоєнний період ці "нацистські мільярдери" уникали відповідальності за свої дії, і яким чином вони продовжували впливати на економіку та політику вже у новій Європі. Цей аспект книги є особливо важливим, оскільки показує, що наслідки їхніх вчинків не зникли з падінням режиму.

Стиль написання Де Йонга чіткий і зрозумілий, що робить складні концепції доступними для широкого кола читачів. Він майстерно поєднує наукову точність з інтригуючим наративом, завдяки чому читання стає не лише інформативним, а й захоплюючим. Кожна глава наповнена новими відкриттями і шокуючими фактами, які спонукають до глибоких роздумів.

Книга "Нацисти-мільярдери" є важливим внеском у літературу про історію Другої світової війни, яка часто зосереджується на людських трагедіях, але рідко розглядає фінансові й економічні аспекти. Вона не лише інформує, але й запитує — про мораль, справедливість і відповідальність.

У підсумку, цей твір стане корисним як для істориків, так і для всіх, хто цікавиться сучасною історією, економікою та політикою. "Нацисти-мільярдери" — це не просто книга про минуле; це застереження для майбутнього, нагадування про те, як легка аморальність може призвести до катастрофічних наслідків. Читачі, які прагнуть зрозуміти складні механізми влади та бізнесу, обов'язково знайдуть цю книгу не лише інформативною, а й провокуючою до роздумів.
Марія Полякова 19.07.2024
книгу. Звісно ж, на серйозну та складну тему.
Ця книга — про найбагатших людей Німеччини та їхній шлях до успіху.
А ще тут історія про Маґду, дружину Гіммлера, яку ще називали "першою леді Райху". Життя, як і смерть, були насиченими подіями, страшними й несподіваними.
Можливо, вам не знайомі прізвища цих людей, але ви точно чули назви торгових марок, що їм належать — Mercedes, BMW, Dr.Oetker, Volkswagen, Porsche, Siemens та багато інших.
Але їх об'єднують не тільки мільярди, якими вони володіють, але й спільна історія їх отримання. Адже всі вони заробили свої статки, підтримуючи Гітлера, використовуючи аріїзацію та працю поневолених бранців з концтаборів.
Ці люди використали війну та трагедії тисяч людей як спосіб заробити. І, що найстрашніше, не отримали за це покарань, продовжили процвітати й далі. Й те, що мене обурило найбільше — навіть коли Німеччина визнала свої помилки й почала виплачувати репарації потерпілим, ці мільярдери не дали нічого, адже не погоджувалися, що в чомусь винні...
Вважаю, що ця книга обов'язкова до читання, щоб після перемоги ми не забули покарати всіх, хто нажився на війні...
Устименко Віта Сергіївна 12.02.2024
Книга, яка витрусить душу, натягне нерви і залишить слід в пам"яті. Війна очима капіталу. Гроші ж не пахнуть і байдуже криваві це гроші чи ні, головне у чиїй вони кишені. А втрачати можливість заробити на війні бізнес не хоче. Так було, є і буде.
Найбагатші люди Німеччини, власники мільйонних статків, спокійно перейшли на воєнне виробництво, отримували надприбутки і нікого не мучила совість, що вони приклали руку до знищення мільйонів людей через хворі імперські забаганки Гітлера. Їм привозили «рабів» на заводи, безкоштовну робочу силу, людей, яких експлуатували до смерті від виснаження, людей, яких утримували в нелюдських умовах, антисанітарії, напівголодними, людей, яких змушували робити зброю, що вбивала їх же сусідів, родичів, співгромадян.
Міліонери, що спокійно скидались мільйонами на потреби партії та режиму, аби лише залишитись біля «корита», люди, що заробили колосальні гроші на відібраних у євреїв підприємствах. І потім ці люди роблять здивовані очі – «ми нічого не знали, не робили, не вбивали, ми жертви режиму». А найбільше, що лякає і від чого мене трусило – їм вірять. Так же «складно» довести, що вони брали участь у війні, що їх капітал воював, що їх заводи виготовляли озброєння, що вони підтримували режим, підтримували знищення цілих націй. Гроші роблять все: чорне-білим, вбивцю-святим.
Дуже раджу прочитати, адже в нас зараз відбувається теж саме.
Ольга Федорів 23.01.2024
«Приватне підприємництво несумісне з демократією»

Ця цитата не належить автору книжки. Це слова Гіtлера, сказані в лютому 1933-го в Берліні на зустрічі з групою магнатів. Ці слова використав у своїй вступній промові прокурор в ході судового процесу на Нюрнберзькому трибуналі щодо одного з тих підприємців, гера Фрідріха Фліка. Він єдиний з учасників тієї сумнозвісної здибанки був засуджений за вчинення воєнних злочинів: за використання примусової та рабської праці, за розкрадання, за фінансування діяльності сс.

Будь-які політичні процеси потребують матеріального підкріплення та фінансування. Грошей треба всім і на все: від агітації та пропаганди до підтримання режиму у випадку його встановлення. Це звір, який жере багато, але на якому можна і поїздити. Отож найбагатші й найвпливовіші чоловіки Німеччини зустрілись за пропозицією Гitлера задля узгодження своїх дій. Якби вони відмовились фінансувати діяльність партії, може би так і не розбагатіли, зате може би й війни таких масштабів не було. Хто зна.

Вливаючи незначні для себе суми, магнати отримали зелене світло на розбудову своїх приватних імперій в часи тиранії. Їм було «байдуже, на що пішли ці кошти - на зарплату чи на смертоносний газ». Фінансування режиму супроводжувалось використанням примусової та рабської праці на підприємствах. До прикладу, поряд із заводом будували допоміжний табір, куди постачали полонених. Компанія утримувала цей табір і «орендувала» в сс кожного в’язня. Умови проживання і праці були жахливими, полонені помирали від голоду, перевтоми і хворіб.

А ще успішно проводили «аріїзацію» підприємств, купляючи їх за безцінь у власника-єврея. Потім прикривались свободою договору, адже безоплатно ніхто нічого нічого не відбирав, що узгодили, те і отримали.

Перепрофільовували свої заводи під виготовлення зброї чи деталей для її виробництва, наживаючись на торгівлі та фінансуючи війну і вбивства.

Дивина (хоча ні), що усі ці магнати після відкриття істини про шляхи збагачення, ставали ще багатшими. Усе продавалось. Практичні усі отримали свої «персілшайни» - свідчення про допомогу потребуючим. Так виросли концерн BMW, Daimler-Benz, Volkswagen та Porsche, і навіть випічкові Dr.Oetker. Думаю, якщо заглибитись в історію різного роду бізнесів, які існували в часи ДСВ, то можна буде відслідкувати дотичність кожного з них до наzистського режиму тим чи іншим способом. Проте далеко не усі поводились так зухвало.

Історія родин, у володінні яких залишились названі концерни, багато в чому нагадує історію Буденброків. Слід тиранії залишається з ними, хоча це не заважає їм утримувати шалені статки досі.

Книжка написана дуже цікаво, хоч і рясніє німецькими прізвищами, підприємницькими деталями. Автор опрацював величезний масив інформації, зібравши вершки і подавши її нам у акуратному концентрованому вигляді. Варточит.
Міщук Іван 23.11.2023
РОСІЯНИ НІКОЛИ НЕ ЗАПЛАТЯТЬ СПОВНА ЗА ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ УКРАЇНИ

Особливо ті, які найбільше приклалися до економічного грабунку наших людей та територій. Саме до такого висновку я дійшов, коли перегорнув останню сторінку книжки.

Автор – Давид де Йонг, нідерландський журналіст, який спеціалізується на фінансах, вирішив розказати світу про власників BMW, Porsche, Volkswagen та низки інших корпорацій, які збагатилися під час Другої світової війни. У тому числі на праці українців, поляків, французів, словаків та інших поневолених німцями народів.

Де Йонг фокусується на історії п’яти династій: Квандтів, Фліків, Порше-Пієхів, Еткерів, фон Фінків. З цих прізвищ я знав лише Порше через автомобільну однойменну марку. Виявилося, що засновник Порше проєктував фольксваген-жук, який став легендою і приніс родині Порше-Пієхів сотні мільйонів доларів.

Кожна з цих родин доклалася до успіху нацистської партії: підтримували Адольфа Гітлера спочатку грошима, а потім самі вступили до лав нацистів, бо відчули вигоду. Вони отримали вигідні контракти на виробництво зброї, уніформи, їжі, автомашин. Усього, що потрібно армії.

Книжка легко читається, автор пояснює усі терміни. Правда, на початку я плутав Фліків і фон Фінків, та Герберта Квандта та Гарольда Квандта (фантазія у батька, як ви розумієте, була не дуже). Проте швидко звикається до цього, оскільки у кожної родини своій шлях, а у Герберта та Гарольда різні характери.

Незважаючи на те, що нацистська Німеччина програла війну, жодна з родин нацистів-мільярдерів не збідніла. Навпаки: вони навіть змогли збільшити свої активи. Їм це вдалося завдяки початку Холодної війни (протистояння США та СРСР) та тим, що денацифікація проводилася для галочки, і всі злочинці змогли повернути свої бізнеси.

В останній частині книги автор докладно розказує про спадкоємців нацистів. Як вони замовчують злочини своїх батьків та дідів, створюють благодійні фонди на їхню честь та вважають їх хорошими людьми.

Для мене ця книжка вчергове підтвердила, що справедливість у житті трапляється вкрай рідко. Особливо, якщо йдеться про великі гроші. На жаль.
Софія 22.10.2023
Я передзамовила книжку. А коли приблизно її надішлють?
Лабораторія: сенс + комфорт + дизайн 23.10.2023
Вітаємо! Книжка очікується з друку на початку листопада
Ivan 10.10.2023
Планується видання в аудіоформаті?
Лабораторія: сенс + комфорт + дизайн 11.10.2023
Вітаємо! Так, буде доступне на Megogo Audio
Denys 09.10.2023
То тут питання в тому, чи існує можливість впихнути електронну версію книги, на свою електронну книгу...
Лабораторія: сенс + комфорт + дизайн 10.10.2023
Ні, електронний варіант книги доступний лише у застосунку
Denys 06.10.2023
Вітаю.
А без застосунку буде електронна версія?
Лабораторія: сенс + комфорт + дизайн 09.10.2023
Вітаємо! Наразі наші електронні книги доступні у застосунку Lbrarius. Книга стає доступна для читання, оренди і покупки одразу ж з виходом паперової версії
Олександр 26.09.2023
Добрий день, електронна версія буде?
Лабораторія: сенс + комфорт + дизайн 27.09.2023
Вітаємо! Так, електронна версія буде доступна у застосунку Librarius
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*