Не достоту мертва

Я не знаю як авторка це робить - але мені подобається, нехай продовжує 😏

Джет все життя мріяла добитися чогось. Стати кимось. Зробити щось важливе.
Але вона зазнала поразки в усьому: у навчанні, у роботі, у стосунках.
А що в таких випадках роблять всі?
Правильно, їдуть додому.

Так Джет і вчинила. Вона повернулася жити в батьківській дім, щоб якось переосмислити своє життя.

Події в книзі починаються в ніч Геловіну.
Усе містечко задіяне у святкових активностях, а Джет уже насвяткувалася і вирішила повернутися додому.
Але там на неї нападає невідомий і наносить їй три удари по голові.
Джет прокидається в лікарні, де їй говорять, що її травма несумісна з життям.
І є два варіанти: терміново робити операцію на мозку і мати крихітний шанс на виживання; або залишити все як є і мати в запасі 7 днів.
Але смерть неминуча.

Джет обирає другий варіант.
Вона вирішує використати час, який їй залишився, щоб нарешті зробити щось вартісне - вона знайде свого вбивцю.
Це її останній шанс довести собі, що вона щось може.

Від книги неможливо відірватися.
Я такого ще не читала.
А коли багато читаєш, то натрапити на нетривіальний сюжет не так і просто 👀.
Тут з перших сторінок авторка попереджає читача, що щасливого фіналу не буде, але є шанс на справедливість.

І так, як сюжет дуже обмежений в часі, то читач максимально залучений в розслідування.
Авторка вміло підкидала двозначні докази, щоб мене заплутати. І декілька разів я попалася 🤭
Під кінець уже було важко не здогадатися хто винний (хоча інтрига тримається майже до кінця книги), але авторка все одно додала купу деталей, які шокували.

Події в книзі відбуваються восени. Тому, якщо сезонність для вас має значення - запишіть книгу для атмосферних осінніх читань ☺️

Оцінка : 9/10

Джет вбили на Гелловін, нанісши їй удари по голові. Вона прокидається в лікарні і їй кажуть, що в неї є два вибори: зробити операцію на головному мозку, але шанс на успіх тільки 10% і скоріш за все вона помре прям на операційному столі; або ж померти приблизно через тиждень, бо аневризма її вбʼє. Насправді дуже складний вибір, не знаю що б я обрала . З однієї сторони операція може врятувати Джет, хоч і малоймовірно, а з іншої сторони вона точно помре, але в неї ще буде тиждень на життя . Джет обирає пожити ще тиждень і розкрити власне вбивство.

Єдине, що в цій книзі мені було не логічним - те що вона переживши важку черепно-мозкову травму, одразу виходить з лікарні, починає бігати, пригати і ганятись за злочинцями . Всі ми розуміємо, що це нереально, але б по іншому і сюжету цього не було б . Трохи логіка в цій книзі хромає, як і в інших книгах авторки, але по емоціях мене ця книга неймовірно захопила, та стала найкращою серед книжок авторки.

Гумор Джет мене дуже веселив, вона дуже частенько сміялась над своїм становищем, над смертю, яка її скоро забере. Цей тиждень вона прожила по максимуму і зрозуміла, яке ж цінне життя і що ж було важливими в житті, а що ні.

В цій книзі сильна любовна історія, яка мене дуже розчулила. Щасливого кінця не сталось і це розбило моє серце, поплакала я знатно на цій історії. 🥹

Розслідування в цій книзі мені сподобалось, все в стилі авторки : таємниці маленького міста, зради і сімейні чвари. Знову в книзі поліція повні йол*пи, які на розслідування майже не впливають. 😅 Фанатам авторки ця книга точно сподобається .