Не народжені для війни
Про книжку «Не народжені для війни»
Книжка-есе, що досліджує внутрішні трансформації людини, яка обрала шлях військового
У своїй попередній книжці «Тераріум» письменник пояснює, чому з досвіду не любить усе військове. А вже у лютому 2022-го Артем Чапай добровільно приходить у військкомат. У ЗСУ та Силах оборони він зустрічає людей, так само «не народжених для війни». Бо є ситуації, коли особисті вподобання відходять на другий план. Автор, відомий своєю пацифістською позицією, ділиться особистим досвідом, розкриваючи, як війна змінює світогляд, переконання та емоційний стан. «Не народжені для війни» є важливим свідченням того, як звичайні люди стають на захист своєї країни, попри страхи та сумніви. Ця книжка змушує задуматися про важливі речі та переосмислити власні переконання. Вона є свідченням того, як війна змінює людей та суспільство, і як важливо зберігати людяність навіть у найскладніших умовах.
Чому варто прочитати книжку «Не народжені для війни»?
- Книжку Артем Чапай присвячує світлій пам'яті Жені Осієвського та Ігоря Суботяка, а також Івану К., який вважається зниклим безвісти.
- Глибоке розуміння внутрішніх переживань людини, яка змушена змінити свої переконання під впливом війни.
- Особистий досвід автора, який пройшов шлях від пацифіста до військового, надає книжці особливої щирості та емоційності.
- Висвітлює важливі соціальні теми й допомагає зрозуміти психологічні аспекти війни та її вплив на особистість.
- Актуальна для українського читача в контексті сучасної російсько-української війни.
- Для дизайну обкладинки використано фото Артема Чапая.
Про автора:
Артем Чапай – український письменник, перекладач, а від лютого 2022 року солдат Збройних Сил України. Чотириразовий фіналіст премії «Книга року BBC», його збірка «The Ukraine» стала одним із трьох фіналістів у новій номінації «нон-фікшн» премії у 2018 році.
Про що книга
Книга «Не народжені для війни» — це особисте есе, в якому автор ділиться своїм досвідом трансформації від пацифіста до військового. Чапай описує свої внутрішні переживання, сумніви та страхи, що виникли після початку війни. Він розповідає про те, як війна змінює людину, змушуючи переосмислити свої переконання та цінності.
Автор також звертає увагу на те, як війна впливає на суспільство в цілому, змінюючи ставлення до життя, смерті та людських стосунків. Книга є спробою осмислити ці зміни та знайти відповіді на складні питання, що постають перед кожним, хто стикається з реаліями війни.
«Не народжені для війни» — це не лише особиста історія, але й відображення колективного досвіду українців, які опинилися в умовах війни. Книга закликає до роздумів про те, що означає бути людиною в умовах конфлікту та як зберегти людяність у найскладніших обставинах.
Чапай також підіймає питання про роль мистецтва та літератури під час війни, розмірковуючи над тим, як письменники можуть впливати на суспільство та допомагати людям осмислювати події, що відбуваються навколо них.
Книга написана простою та щирою мовою, що робить її доступною для широкого кола читачів. Вона не містить пафосу чи прикрас, натомість пропонує чесний погляд на реалії війни та її вплив на людину.
«Не народжені для війни» — це важливий внесок у сучасну українську літературу, що допомагає краще зрозуміти складні процеси, які відбуваються в суспільстві під час війни.
Сюжет та головний герой
У центрі книги — сам автор, Артем Чапай, який ділиться своїм особистим досвідом. Він описує свій шлях від людини, яка виступала проти насильства, до солдата, який змушений був взяти до рук зброю. Через призму власних переживань Чапай розповідає про труднощі адаптації до військового життя, про взаємини з побратимами та про внутрішню боротьбу з сумнівами та страхами.
Книга також містить описи реальних подій та ситуацій, з якими автор зіткнувся на фронті. Це додає твору документальної точності та дозволяє читачеві краще зрозуміти реалії війни.
Для кого ця книга
Книга буде цікавою для широкого кола читачів, зокрема:
- тих, хто хоче краще зрозуміти психологічні аспекти війни;
- людей, які цікавляться сучасною українською літературою та соціальними темами;
- студентів та викладачів гуманітарних дисциплін;
- журналістів та дослідників, які вивчають вплив війни на суспільство;
- усіх, хто шукає щирі та правдиві історії про людський досвід у складних обставинах.