Небо. Кручі. Провалля. Вода

«Небо. Кручі. Провалля. Вода» Василя Стуса — вибране, у якому Дмитро Стус поєднав вірші, переклади, статті й листи. Добірку поділено на чотири частини, назви яких винесено на обкладинку. Таке укладання дає змогу побачити, як поруч із поезією звучить голос Стуса в листуванні й у розмові з іншими авторами.

Цикл «Костомаров у Саратові» й лист до Богдана Гориня

У частині «Небо» вміщено цикл «Костомаров у Саратові» й лист до Богдана Гориня. У передмові Дмитро Стус звертає увагу на те, як у листі читання «Мини Мазайла» й «Народного Малахія» викликає в поета різку реакцію на власний час. Тут можна прочитати, як Стус говорить про українську літературу конкретному адресатові, і зіставити цей голос із поезією, в якій він бере для розмови історичну постать. До цієї ж частини належать «Останній лист Довженка», «Накликання дощу» й «Зимові дерева».

Вірші й листи до дружини та сина

У частині «Провалля» поруч стоять «До дружини й сина», лист до них і «Перед фотокарткою сина». Таке сусідство дозволяє придивитися, як змінюється звертання до близьких у різних формах. У листі є прямий адресат, а у вірші точкою уваги може стати фотографія. У «Воді» серед інших текстів є «За літописом самовидця» та «За читанням Ясунарі Кавабати». За назвами вже видно, до якого різного читання повертається автор у своїй роботі.

Цей том підійде читачам, які хочуть почати з вибраних віршів Стуса й водночас мати під рукою його листи, переклади та статті. Переходити між розділами можна за іменами, текстами або жанрами, які упорядник поставив поруч.