Вона — 60-річна власниця невеликої чайної у Чайна-тауні у Сан-Франциско. Типова китайська мама, вихована за старими традиціями. Любить чаї, прокидатися вранці і мала б бути півнем, а не свинею. Її життя доволі розмірене, аж поки в своїй чайній вона не знаходить труп. Віра упевнена, що поліція не зможе розплутати цю справу, тож береться розслідувати її сама.
Зрештою, крім детективки, вона стає ще й свахою.
Цей детектив для мене не був типовим. Це була радше просто затишна історія, в якій є ось цей детективний елемент. Віра не експертка і її знання базуються на серіалах, вона не допитує свідків, не висуває теорії. Але проводить свої слідчі дії так, що в неї майже відразу, на відміну від поліції, зʼявляється чотири підозрюваних. Хто винуватець в цілому можна зрозуміти. Я здогадалась десь за сто сторінок до фіналу, а більш кмітливі читачі, можливо, зроблять це і раніше.
Та все одно було цікаво, бо ця книга більш ніж детектив. Вона про віднайдення себе, свого покликання, родини. Маємо кілька головних героїв, які поступово розкриваються, і стають близькими як Вірі, так і нам. Тож з кожною сторінкою підозрювати когось із них стає все складніше.
Віра дуже допитлива і вперта, а ще наполеглива. Якщо вона щось вирішила, то так і має бути. У решти просто немає шансу не послухатися. Тож зрештою і кожен герой розкривається перед Вірою і або виправдовує себе, або навпаки додає ще більш підозр.
Цікаво, що в цій книзі навіть не саме вбивство є центром. А взаємостосунки між героями. І я б навіть сказала, що все в більшій мірі крутиться саме навколо них. Що буде з Джулією тепер, а як же Олівер? Чи Сана пробачить Рікі? А Тіллі погодиться все ж, що він не Тілберт? Ось так поступово історія закручується все більше і більше. А вбивство стало тим, що обʼєднало всіх цих людей разом.
Що мені ще сподобалось, то це атмосфера чайної та того, як Віра описує свої чаї, з якою любов’ю вона це робить. Цікаво теж, як сама Віра бачила свій заклад і яким його побачили інші. А ще я вбачаю в книзі символізм в тому, як до кінця книжки змінюється чайна Віри і сама Віра. А ще, звісно, смачна їжа. Тут їй теж багато уваги приділялось і ось ці посиденьки створювали атмосферу затишку і родинного тепла.
У цій книзі поєднались:
▪️cozy-детектив та харизматична головна героїня;
▪️комедійність та душевність;
▪️сила турботи та віднайдена родина.
Думаю, книга сподобається тим, хто любить почитати і детективні історії, і затишні романи про стосунки людей, а ще, звісно, чай і добре поїсти.