Невпокій в культурі

Фройдова фундаментальна праця про культуру ХХ століття, заснована на психоаналітичній теорії

«Невпокій в культурі» – одна з останніх книг Фройда, написана за десять років до його смерті і вперше опублікована німецькою мовою в 1929 році. У ній він викладає свої погляди на широке коло питань про місце людини у світі, яке Фройд визначає як безперервний конфлікт між прагненням індивіда до свободи та вимогою суспільства до конформізму.

Блискучий підсумок поглядів на культуру, які відомий психоаналітик розвивав з початку століття. Ця книга є водночас свідченням і даниною пізній теорії розуму – так званій структурній теорії особистості, з її наголосом на агресії, потязі до смерті, як безжалісному супротивнику еросу.

Фройд наполягає на тому, що те, що працює для цивілізації, не обов'язково працює для людини. Людина, за своєю природою агресивна та егоїстична, прагне самозадоволення. Але культура пригнічує її інстинктивні потяги. Результатом є всепроникне і звичне почуття провини.

Чому варто прочитати книжку «Невпокій в культурі»?

• Книга намагається відповісти на кілька питань, що мають фундаментальне значення для людського суспільства: Які впливи призвели до створення цивілізації? Чому і як вона виникла? Що визначає траєкторію розвитку цивілізації? 
• Теорії Фройда мали великий вплив не лише на психоаналіз, а й на культуру, літературу та мистецтво загалом.
• Переклав на українську мову Юрко Прохасько – український літературознавець, психоаналітик, есеїст, публіцист та перекладач.

Про автора:

Зиґмунд Фройд  – австрійський невролог і засновник психоаналізу. Фройда справедливо можна назвати найвпливовішим інтелектуальним законодавцем своєї епохи. Створений ним психоаналіз був водночас і теорією людської психіки, і терапією для полегшення її хвороб, і оптикою для інтерпретації культури та суспільства.