Сюжет багатошаровий, має декілька часових ліній - сучасність, та період другої світової війни, і через це він дуже динамічний та насичений, а сама книга читається неймовірно швидко, бо важко відірватись.
Після скандального та болючого розлучення Джорджія повертається в дім своєї покійної бабусі, популярної письменниці. Вона сподівається віднайти там спокій та мир, а також залікувати душевні рани, а заодно впорядкувати бабусині справи. Натомість, там вона знаходить зарозумілого відомого письменника Ноа, який має закінчити роман її бабусі. Від ними одразу спалахує суперечка, але пізнаючи один одного вони відкриваються все більше. Дуже класно була прописана хімія між ними двома, багато спайсі сцен 18+, які теж гарно написані.
Але серце розібр'є історія бабусі та дідуся Джорджії. Неймовірна історія кохання під час війни, сестринство, дружба та самопожертва. Фінал книги змусив мене ридати і саме за це ми й любимо Ребекку Яррос.
Мені дуже-дуже-дуже сподобалась ця книга. Я вірила кожному написаному слову і буду купувати всі книги, які пише ця жінка ?
Тут є все: неймовірне кохання, дружба, сестринська любов, проблеми з батьками, втрати, доленосні рішення, довіра ?
Як я переживала за відносини Скарлет і Джеймсона, хоча і розуміла чим все закінчиться ?
Як же мені сподобались стосунки сестер, Скарлет та Констанс, вони були самі проти цілого світу, і це в період Доругої Світової. Неймовірно сильні жінки ?
Також мені дуже хотілось щоб Джорджія теж нарешті знайшла кохання та щастя в житті, бо те як до неї ставилась мама (її я просто хотіла прибити) і чоловік (а цього козла я б каструвала). Але я дуже рада, що Джорджія мала Скарлет, яка замінила їй матір і показала яким має бути життя ?
Не буду обманювати, я не очікувала такого повороту в кінці книги, але це змусило моє серце радіти ?
Я рекомендую кожному почитати цю книгу, вона неймовірна, однозначно одна з найкращих. І це при тому, що не вивела мене на сльози, але знаю що багато плакали, коли читали ?
Мені сподобалась героїня книги, Джорджія, особливо її ставлення до Ноа, якого вона не сприймала тільки із-за зірковості чи зовнішності.
Читати частини від Ноа, теж було цікаво. Його сексуальний потяг до Джорджії, який спочатку він ховав, та трохи гостра поведінка, теж імпонували.
А історія про саму Скарлет в 1940 роках і Джеймсона, читати було одне задоволення. Це мій улюблений момент, кохання між героями було як полумʼя і в той же час розлука краяла серце і змусила мене плакати.
Мені сподобалось історія, стиль автора, листи які писали одні одному прадідусь і прабабуся. Наскільки затишна хоч і драматична історія. Дві лінії кохання в книзі були неймовірні, а фінал шокував. Я не очікувала від автора такої чудової книги.