Незавершені справи (pocketbook)
«Незавершені справи» Ребекки Яррос — любовний роман у двох часових лініях. Після розлучення Джорджія Стентон повертається до маєтку своєї прабабусі Скарлетт, авторки популярних романів. Письменниця померла, залишивши рукопис без фіналу. Дописати його пропонують Ноа Гаррісону, і Джорджія мусить вирішити, чи дати йому згоду. У рукописі вона впізнає історію Скарлетт і американського льотчика Джеймсона, які познайомилися під час Другої світової війни. Це кишенькове друковане видання КСД.
Незавершений рукопис Скарлетт і робота Ноа Гаррісона
Джорджія повертається до Колорадо, сподіваючись самостійно розпорядитися тим, що залишила їй прабабуся. Рукопис має особливе значення, бо Скарлетт зазвичай писала вигадані історії кохання, а тут звернулася до власного досвіду. Ноа читав її книжки й розуміє, чому видавцеві потрібне завершення, яке збереже голос письменниці. Для Джорджії важить іще одне питання. Якщо фінал допише інша людина, читачі можуть сприйняти його як частину життя Скарлетт.
Перша зустріч Джорджії й Ноа в книгарні робить їхні розбіжності відчутними ще до переговорів. Вона встигає сказати йому, що думає про його фінали, поки сприймає його як випадкового покупця. Пізніше це переходить у робочу суперечку про те, якої розв’язки потребує рукопис. Джорджія звертається до родинних листів. Ноа має зіставити їх із готовим текстом і зрозуміти, наскільки вільно може поводитися з подробицями, що походять із життя.
Кохання Скарлетт і Джеймсона в «Незавершених справах»
Історична частина повертає читача до Великої Британії часів Другої світової. Скарлетт працює в жіночому допоміжному підрозділі британських ВПС. Джеймсон — американський пілот. Їхня близькість складається з зустрічей і листів, бо служба визначає, де вони можуть бути й скільки часу матимуть разом. Учасницею цієї історії є й сестра Скарлетт. Її присутність показує, що воєнні рішення стосуються цілої родини, навіть коли закохані говорять тільки про своє майбутнє.
Листи дозволяють Яррос змінювати відстань до подій. В одному розділі читач бачить, як Джорджія обирає, що робити з матеріалами письменниці. В іншому він чує Скарлетт і Джеймсона тоді, коли вони ще можуть домовлятися про наступну зустріч. Різниця між відомим у теперішньому й можливим у минулому дає старим словам подвійне значення. Для Ноа і Джорджії це також привід обговорити, чого вони самі чекають від обіцянок.
Книжка підійде тим, кому цікаві родинні таємниці, воєнні листи й історії про письменників, у яких робота над текстом впливає на стосунки. Сучасна лінія тримається на домовленості про конкретну книжку, а історична дає побачити людей, чиє життя стало матеріалом для неї.