Перша книга читалася трішки важче, бо авторка поступово розкривала світ і систему магії.
А, читаючи другу книгу в цій дилогії, я уже розуміла суть світу, тому більше насолоджувалася історією.
Ще був момент того, що події першої книги відбувалися на Сході острова.
Адже перед нами острів, який поділився на Схід і Захід. І тоді як на Сході люди живуть в братерстві та підтримці, то на Заході відбувається міні версія «Гри престолів».
Так, жити краще на Сході, але читати цікавіше про Захід, з усіма кривавими моментами.
То про що ж ця історія?
Джек Тамерлен та Адера змушені розлучитися.
Джек залишився з родиною на Сході, тоді як Адера вимушена покинути коханого та відправитися на Захід, щоб познайомитися зі своїм минулим, якого її позбавили.
Пройшов місяць після подій першої книги, і на Сході знову почали відбуватися дивні речі.
Сади мешканців Сходу почали заражатися дивною хворобою, яка в результаті уже перекинулася і на людей.
Хвороба ця тяжка і невиліковна.
Але, як виявилося, ця хвороба буяє на обох сторонах острова. І щоб її здолати ворогуюючі клани мають докласти спільних зусиль.
Тому персонажам потрібно пройти багато випробувань задля порозуміння кланів, а також, звісно, знайти спільну мову з духами острова, які безпосередньо впливають на життя як острова, так і всіх його мешканців.
Ніби-то основною парою в цій дилогії є Джек і Адера, але Торін і Сидра - це та пара, за яку я дуже переживала, читаючи цю історію.
Загалом, історія виявилася дорослою казкою про добро, братерство, порозуміння, звісно кохання, правильні вибори та відданість своєму покликанню, своїм коханим, своєму народу.