Ніч у «Східному експресі»
«Ніч у “Східному експресі”» Вероніки Генрі — роман про п’ять пов’язаних історій пасажирів поїзда з Лондона до Венеції. Імоджен вирушає по картину, яку її бабуся Адель хоче їй передати. Арчі та Еммі отримують спільну подорож завдяки конкурсу знайомств, а інші пасажири беруть із собою давні обіцянки й невирішені родинні справи. У всіх один маршрут, хоча для одних Венеція означає зустріч, а для інших — нагоду нарешті сказати те, що вони відкладали.
Імоджен, Адель і картина, яка чекає у Венеції
Роман починається з телефонного дзвінка Адель. Вона воліла б говорити про важливе особисто, щоб бачити реакцію співрозмовника, але мусить набрати номер давнього знайомого Джека. Дзвінок стосується картини, пов’язаної з їхньою першою зустріччю. Тепер Адель хоче передати її онуці. Обидві працюють із мистецтвом. Адель має галерею, справами якої вже значною мірою займається Імоджен. Тож картина для онуки водночас є знайомим предметом із роботи й річчю, про минуле якої вона ще не знає. Розмова дає читачеві зрозуміти, скільки минулого приховано у проханні, яке для Імоджен спочатку має вигляд звичайного доручення.
Історія картини відкриває часову будову роману. Поки Імоджен прямує до Венеції, читач повертається до того, як Адель і Джек познайомилися та чому предмет зберіг для них особливе значення. Дві жінки дивляться на те саме доручення з різним досвідом. Імоджен має дістатися до конкретної людини й забрати річ, а Адель знову вступає в розмову, від якої роками трималася осторонь.
П’ять історій пасажирів «Східного експреса»
У кожного, хто сідає в поїзд, уже є своя причина їхати. Арчі та Еммі майже не знають одне одного, хоча конкурс дав їм спільний квиток і привід проводити час разом. Для іншої компанії поїздка стає першою відпусткою дорослих разом із дітьми від попередніх стосунків. Поруч є люди, які знають одне одного багато років і саме тепер мають вирішити, чого чекають далі.
Генрі переходить між пасажирами, коли ті влаштовуються в купе, зустрічаються за вечерею й намагаються говорити в присутності інших. Спільний час у дорозі дає історіям ритм. На початку ще можна відкласти розмову до наступної зупинки. Чим ближче прибуття, тим конкретнішим стає питання, що люди зроблять із домовленостями або спогадами, які привезли із собою.
Роман підійде читачам сучасної романтичної прози, яким цікаві кілька різних історій в одному місці. За маршрутом можна стежити і як за подорожжю, і як за способом розкривати минуле пасажирів. Історія Імоджен поступово показує, як чужий спогад стає частиною її теперішнього, а сусіди по вагону дають інші приклади того, з чим люди вирушають у дорогу.