Особливо сподобалися головні герої. Найбільше вразив Фабіан — харизматичний, загадковий і надзвичайно привабливий персонаж, шарм якого буквально зачаровував.
Окреме задоволення принесла атмосфера Європи 70-х років: розкішні готелі, мистецтво, дороге вино, шампанське, красиві міста й відчуття життя на повну. Автору вдалося створити яскравий світ, у який легко зануритися. Книга читається дуже легко, а сторінки перегортаються одна за одною.
Фінал для мене був трохи передбачуваним, але це зовсім не зіпсувало враження. Післясмак залишився дуже приємним, адже головне в цій історії — сама захоплива подорож. Для мене «Нічний портьє» — класний, динамічний і доволі реалістичний пригодницький роман, після якого хочеться й далі знайомитися з творчістю Ірвіна Шоу.
Все змінюється в день планового медичного огляду, який він повинен проходити кожні три роки.
Траєкторія його життя різко змінюється і приводить його в незавидне становище — у нього відкликають ліцензію пілота через виявлене порушення частини периферичного зору.
Дуглас вже майже змирився з рутинною роботою нічного портьє в занедбаному готелі, коли доля підкидає йому надзвичайну можливість почати життя заново.
Ставши власником валізи з значною сумою грошей, чоловік тікає до Європи, де знайомиться з містером Фабіаном — елегантним, ерудованим шахраєм, схильним до екстравагантності.
Останній вербує його для свого трюку: пограбування дозвільних багатих. Але що станеться, коли спрацює правило бумеранга?
Ірвін Шоу представляє нам сучасну притчу про вибір у житті та можливість отримати другий шанс.
Він досліджує не тільки можливість виправлення помилок, але й те, як людина використовує її, будучи чесною перед самим собою. Адже навіть не зовсім хороші вчинки минулого з плином часу можуть сприйматися як щось більш прийнятне, хоча і неминуче на невдачу.