Дуже моторошна книга , я прям відчула цей жах жінки , в будинок якої заліз невідомий . На мою думку її дії дуже сміливі , не знаю чи змогла б так мислити , як вона в екстреній ситуації . Мені здається , що мене б накрила з головою паніка і я не знала б як діяти .
В цій книзі я прочитала про симптоми сонного паралічу і зрозуміла , що теж таке час від часу переживаю . Пу-пу-пу… таке собі відкриття 🙃🥴.
Головній героїні багато хто не повірив , бо звичайно ж легше завжди звинуватити жінку в брехні і параної , ніж повірити , що існує зло і ніхто від нього не застрахований . Полісмени так вміло маніпулювали фактами , що я і сама на мить задумалась , а чи не було це вигадкою уяви героїні .
Книга до кінця тримає в напрузі , а сюжет має не тільки моторошність, а й глибокий психологічний зміст . Головна героїня мала такого собі чоловіка газлайтера . Він повісив на дружину догляд за хворою матірʼю, але вдячності від нього за це вона не отримала . І коли її свекр всіляко її принижував , то він ставав на бік свого тата , а не дружини , хоча його тато так само погано відносився і до нього . Коли жінка мала тривоги , то він виставляв її істеричкою і параноіком, виставляв її в поганому світлі перед дітьми . Такі чоловіки мене дико бісять , тому і поділом йому 😅.
Посеред ночі прокинувшись до дітей, вона почула сторонній шум.
Прислухалась, вона зрозуміла, що в домі дійсно був хтось посторонній.
І тут вона його побачила.
І поки він пішов в інше крило будинку, вона розбудила дітей. І сховалася з ними в сховку. Про який майже ніхто не знав. І почала думати як же їй вибратися з цього кошмару, і витягти дітей. Бо допомоги чекати ні звідки.
✒️Тригер дітей. Рятуватися самій чи з дітьми. Але наврядчи з дітьми вона могла би вижити.
Думала як би я вчинила на її місті. Чи змогла би лишити дітей і йти шукати допомоги.
Муки вибору.
А ще був один прикол в тому що почавши писати відгук, я не могла згадати як звуть головну героїню. А тоді вже зрозуміла, що в книзі їх просто не має. А я такі книги не дуже люблю читати, а тут я просто це випустила із виду, настільки мене зацікавила і затягнула книга.
Тут є мама діти, свекор і поліцейські. Тобто без імен взагалі.
А ще коли читала книгу було таке відчуття, що автор тебе водить за ніс.
Оці коливання, то віриш, то не віриш.
Тож сміло можу сказати, що книга мені сподобалася.
На початку ще думала, ну як буде розвиватися сюжет, якщо вона буде постійно в сховку. Але ні, сюжет динамічний. Без провисань. Нудно не було ні разу.