Ніхто нас тут не знає, і ми нікого

З мови потрібно виготовляти набої, щоб зберегти мури власного світу

Пронизлива збірка поезії, що розповідає про розлуки та зміни на фоні війни, що триває в Україні. Можна інтуїтивно здогадатися, що лаконічно зображені персонажі – це кримські татари, євреї або переміщені громадяни України, біженці з окупованих територій. Однак ці від'їзди й розставання, гостре відчуження і біль, що пронизують вірші, можна також прочитати як елементи більш філософської і глобальної матриці, актуальної для будь-якого регіону і кожної людини.

Втрати, війни та покинуті домівки в поезії Калитко підносяться до сфери універсального міфу про дім та його втрату, подібно до вигнання з Едемського саду. Візуальні образи деталізовані, а поетична мова поетеси, як завжди, багата і соковита. Книжка, зокрема, й про особисті кордони, які доводиться віднаходити, в тому числі – позначаючи їх іншими людьми. Це намагання написати історію про несамотність.

Чому варто прочитати «Ніхто нас тут не знає, і ми нікого»?

• Ілюстрації до видання створив поет і музикант Юрій Іздрик. Усі їх виконано у двох кольорах — офірно-червоному і чорному.
• Збірка відзначена престижними преміями та високо оцінена літературними критиками.
• Увійшла до переліку найкращих українських книжок 2019 року за версією ПЕН-клубу
• У 2023 році здобула престижну американську літературну премію The Pushcart Prize
• Калитко в поетичній формі рефлексує над досвідом, який близький і зрозумілий кожному українцю та кожній українці.
• Про смак мови, що обпікає піднебіння і язик, коли ковтаєш її справжню.

Про авторку:

Катерина Калитко – українська поетеса, письменниця та перекладачка, відзначена багатьма нагородами, волонтерка. Входить до Українського ПЕН-клубу. Авторка цілого ряду поетичних збірок, її вірші з'являлися в численних антологіях української літератури.

Про що книга

«Ніхто нас тут не знає, і ми нікого» — це поетична збірка, яка вражає глибиною емоцій і роздумів. Катерина Калитко через поезію розкриває біль і розлуки, що супроводжують людей, які були вимушені покинути свої домівки через війну. Вона зображує не лише фізичні втрати, але й втрату дому як концептуальної сутності, важливої не лише для окремої людини, але й для всього суспільства. Це історії про відчуження, пошук нових кордонів і спроби зберегти людяність у складні часи.

Калитко не просто описує досвід біженців або тих, хто пережив війну, вона створює потужну метафору людської втрати. Тексти в збірці поєднують конкретні соціальні реалії з глибокими філософськими роздумами. Через призму зображення болю і страждань вона розкриває тему духовних кордонів, які ми змушені переступати в пошуках себе, і як через ці кордони можна знову знайти людяність.

У віршах Калитко є потужна емоційна напруга, яка передає не лише особисту біль, а й біль цілих поколінь, змушених покидати рідні місця. Однак ця збірка не є лише сумною, вона також про надію, можливість змінити своє життя і знайти нові можливості для себе, навіть у найтемніші часи. Калитко навчає приймати те, що неможливо змінити, але також нагадує про важливість пам'яті та зв'язків, які ми маємо з минулим.

Важливою особливістю збірки є її універсальність. Хоча вона зосереджена на українському досвіді війни та переміщення, багато з тем, піднятих у книжці, є актуальними для будь-якої людини, що переживає втрату, депортацію чи розлуку. Це не тільки книга для українців, але й для всіх, хто переживає такі важкі моменти у своєму житті.

Збірка також занурює читача в світ символізму та міфології. Втрати, війни та вигнання, які розкриваються в поезії, пов'язані з більш глибокими темами — вигнання з Едему, світлом і темрявою. Це намагання зрозуміти людську долю через призму великого міфу, який кожен з нас переживає по-своєму. Саме цей зв'язок із глибинними архетипами робить книгу такою потужною і відвертою.

Завдяки майстерно поєднаним образам і метафорам, Калитко створює поезію, яка стає голосом покоління, яке переживає війни, переміщення та втрати. Книга «Ніхто нас тут не знає, і ми нікого» є глибоким дослідженням того, як люди можуть пережити війну і втрати, але при цьому зберігати свою людяність та вміння любити.

Сюжет та головний герой

Головними героями цієї збірки є люди, які переживають біль війни, втрату дому і тих, хто залишився в окупації. Однак це не обов'язково конкретні персонажі, а радше символи всіх тих, хто став жертвою конфлікту, хто змушений залишати рідні землі та починати нове життя. Через їхні переживання, роздуми і спогади, авторка створює образи, які об'єднують не лише Україну, але й весь світ, де війна і розлука стали частиною реальності для мільйонів людей.

Найбільшим «героєм» цієї книги є сам процес втрати, перехід через кордони, пошук нових початків. Тут немає супергероїв, є лише звичайні люди, які намагаються знайти себе у новому світі, що змінюється під впливом війни. Вони втрачають домівки, але знаходять нові зв'язки, нові можливості для себе, хоча біль від втрат залишається з ними.

Для кого ця книга

«Ніхто нас тут не знає, і ми нікого» буде цікава всім, хто хоче зрозуміти, як війна змінює людину, її внутрішній світ, її ставлення до інших. Це книга для тих, хто хоче побачити, як втрата та депортація стають частиною більш глибокої філософії людської долі. Вона стане цінним читанням для тих, хто пережив подібні події, а також для тих, хто хоче краще зрозуміти, як війна впливає на людську свідомість та сприйняття світу.

Ця книга також стане важливим читанням для тих, хто цікавиться сучасною українською літературою та поезією, що зображує складні соціальні і культурні процеси. Вона дає можливість побачити світ через призму особистих переживань і роздумів, що набагато глибше, ніж просто документальний опис подій.