Ніхто нас тут не знає, і ми нікого

З мови потрібно виготовляти набої, щоб зберегти мури власного світу

Пронизлива збірка поезії, що розповідає про розлуки та зміни на фоні війни, що триває в Україні. Можна інтуїтивно здогадатися, що лаконічно зображені персонажі – це кримські татари, євреї або переміщені громадяни України, біженці з окупованих територій. Однак ці від'їзди й розставання, гостре відчуження і біль, що пронизують вірші, можна також прочитати як елементи більш філософської і глобальної матриці, актуальної для будь-якого регіону і кожної людини. 

Втрати, війни та покинуті домівки в поезії Калитко підносяться до сфери універсального міфу про дім та його втрату, подібно до вигнання з Едемського саду. Візуальні образи деталізовані, а поетична мова поетеси, як завжди, багата і соковита. Книжка, зокрема, й про особисті кордони, які доводиться віднаходити, в тому числі – позначаючи їх іншими людьми. Це намагання написати історію про несамотність.

Чому варто прочитати «Ніхто нас тут не знає, і ми нікого»?

• Ілюстрації до видання створив поет і музикант Юрій Іздрик.Усі їх виконано у двох кольорах — офірно-червоному і чорному.
• Збірка відзначена престижними преміями та високо оцінена літературними критиками.
• Увійшла до переліку найкращих українських книжок 2019 року за версією ПЕН-клубу
• У 2023 році здобула престижну американську літературну премію The Pushcart Prize
• Калитко в поетичній формі рефлексує над досвідом, який близький і зрозумілий кожному українцю та кожній українці.
• Про смак мови, що обпікає піднебіння і язик, коли ковтаєш її справжню.

Про авторку:

Катерина Калитко – українська поетеса, письменниця та перекладачка, відзначена багатьма нагородами, волонтерка. Входить до Українського ПЕН-клубу.  Авторка цілого ряду поетичних збірок, її вірші з'являлися в численних антологіях української літератури.