Це один із них.
Джозі і Алікс вперше зустрілися в пабі, де обоє святкували своє день народження. Вони народилися в той самий день, та ще й і в одній лікарні. Тому вони - birthday twins.
Алікс досить відома подкастерка. Вона вміло розповідає історії своїх гостей. Але наразі жінка в пошуках нової теми для подкасту.
Тому, коли через декілька днів, вона знову натикається на Джозі, коли та вигулює свою собаку, а Джозі каже, що хотіла б стати наступною героїнею подкасту, адже їй є що сказати, Алікс, хоч із насторогою, але погоджується.
Хто ж знав, що Джозі так легко відкриє душу малознайомій людині, і її багаточисленній аудиторії.
А секретів там багато. І один темніший іншого.
І на якомусь моменті, Алікс робить фатальну помилку, і сама починає відкриватися Джозі. Вона розповідає про свої проблеми в шлюбі. А не варто було.
Алікс повірила в усе те, що казала Джозі. Вона дуже хотіла б допомогти новій знайомій. Але не знає як, адже сама жінка ніяких дій (крім відкрити всю свою правду на подкасті) не збирається вчиняти.
Алікс зрозуміла, що занадто погрузилась в історію незнайомки, коли це болюче вдарило по її сімʼї.
От тоді вона прокляла день, коли доля їх звела.
Тепер Алікс має докопатися до правди.
Адже ніщо з цього не правда.
Перша частина книги дуже похмура та важка, але при тому я не сильно переймалася (адже я памʼятала назву книги, тому я нічому не вірила).
А от, тоді коли все перевернулося з ніг на голову, от тоді я уже повністю включилася в історію, і шокувалася на кожному повороті.
Але все одно, коли перегорнула останню сторінку, я не вірила, що остаточний варіант історії був уже правдою.
Може і тут нас надули.
Дуже чекаю на екранізацію (як мінімум я бачила інформацію, що книгу мають екранізувати).
Напевно найцікавішою родзинкою цієї книги є те, що між розділами є інтерв’ю, зняті для серіалу Netflix під назвою «Іменинниці - близнючки». Вони наче додають ще один рівень історії, робляти її більш моторошною та неоднозначною. Але уривки не показують усієї ситуації до кінця, коли правда нарешті розкривається. Чи не розкривається? ?
Мені не зовсім сподобалось написання цієї книги. Так, воно було простим, через що дуже легко та швидко читалось, а саме таке написання я люблю найбільше. Але в цій книзі це було занадто просто, навіть мені, людині яка ненавидить багато описів - їх не вистачило. Хоча, я повинна зауважити, що в другій половині книги стало уже краще (ну або просто сюжет розвивався більш динамічно, і я уже не звертала уваги на те, як це написано)
Якщо говорити про персонажів, то цю категорію можна віднести як в плюс так і в мінус. Плюс полягає в тому, що вони були максимально живими і викликали бурю емоцій, хоч зазвичай і негативних. Але мінус - не менш суттєвий, ну не можу я повірити в те, що 45 річні люди можуть приймати саме такі рішення і робити саме такі вчинки. Хоча, різне буває))
Кінець був скоріше розчаруванням, ніж шокуючим відкриттям. Замість того, щоб відповісти на усі питання, особливо питання «чому?», авторка вирішила перевернути усе з ніг на голову в післямові, ніби заставляючи читача подумати «а що, якщо…» Чесно? Я не повірила, для мене це було зайвим, і можливо це дає відповідь на одні питання, але в той ще час руйнує усю іншу історію. Хоча знаєте, пишучи зараз цей відгук, я задумалась, що такий кінець максимально гармоніює з назвую книги. І якщо дивитись саме з цього ракурса, то звучить цікаво.
Я вирішила взятися за неї після безлічі рекомендацій і позитивних відгуків, сподіваючись на якісний трилер. Але, як часто буває з такими книгами, за гучними словами ховається звичайна історія, яка виявилася далеко не такою захопливою, як обіцяли. Можливо, книга більше сподобається тим, хто не часто читає трилери, адже для мене, як досвідченого читача все в ній виглядає надто передбачувано.
Початок виглядав інтригуюче: напруженість, таємниці, дивні стосунки між персонажами. Але чим далі я читала, тим більше відчувала розчарування. Сюжет розвивається дуже дивно, мотивація героїв часом не витримує критики, а деякі сюжетні повороти виглядають або нелогічними, або надто штучними. Якщо ви вже читали десяток трилерів, то багато чого здасться знайомим — типові шаблони, які в цій книзі не вдалося подати цікаво чи по-новому.
Без спойлерів можу сказати, що ця книга, можливо, сподобається тим, кому подобається стиль Фріди Макфадден і інші подібні історії на кшталт Служниці. Це легкий, але не надто глибокий трилер, який більше розважає, ніж змушує думати. Але якщо ви шукаєте щось справді якісне, із сильним сюжетом і продуманими деталями, історія може виявитися марною тратою часу.
Мій головний висновок після цієї книги: якісний трилер знайти важко, а після десятка прочитаних - майже неможливо. Коли ти вже бачив, як добре це може бути зроблено, шаблонні історії та сюжетні діри одразу впадають у вічі. Тому, мабуть, наступного разу я ще уважніше обиратиму, що читати.
Книга достатньо легко читалась, прям було цікаво зрозуміти розв'язку.
До речі, в книзі на було якихось мерзенних подробиць чи описів вбивств чи розчленувань, яких я не люблю, для мене це плюс.
В книзі була тема грумінгу, в ній головна героїня в 14-15 років знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком, якому на той час 42 роки. Це той же вік, в якому головні герої книги "Моя темна Ваннеса", тому це тригернуло. Але тут події складаються інакше, ГГ виходить заміж у 18 років.
Книга написана достатньо просто, не було прям багато якихось влучних метафор, які я б собі підкреслювала, також не було якихось фраз чи ідей, за які я б схопилась (якщо наприклад порівнювати з трилером "Звабливі речі" я там багато фраз виділяла, бо були цікаві моменти і фрази, які западали в голову).
Також я б не сказала, що описи двох головних героїнь яскраві. Були якісь особливості, але не сильно вдалось залізти до них у голову.
Мій висновок: доволі цікавий захоплюючий трилер. Не страшний і не моторошний, скоріш було цікаво зрозуміти, чим же все закінчилось.