Нортенґерське абатство

«Нортенґерське абатство» Джейн Остін — іронічний роман дорослішання про Кетрін Морланд, сімнадцятирічну доньку священника й завзяту читачку готичних історій. Разом із сусідами вона їде до курортного Бата, де знайомиться з Ізабеллою Торп і Генрі Тілні. Коли родина Тілні запрошує Кетрін погостювати в абатстві, дівчина починає придивлятися до будинку так, ніби потрапила на сторінки улюбленого роману.

Кетрін Морланд і світські знайомства в Баті

Кетрін приїздить до міста, де значну частину дня займають візити, прогулянки й бали. Їй ще треба розібратися, що означає домовитися про танець, як одні знайомства відкривають доступ до інших і чому співрозмовники можуть по-різному тлумачити ту саму обіцянку. Ізабелла зближується з Кетрін завдяки спільному захопленню книжками. Генрі подобається їй дотепними розмовами. А його сестра стає знайомою, через яку Кетрін ближче пізнає родину Тілні.

Остін дає читачеві нагоду почути в діалозі більше, ніж помічає сама героїня. Ізабелла говорить із захватом про дружбу, а її рішення показують, скільки уваги вона приділяє власним планам. Генрі вміє обіграти звичні фрази світської розмови, і Кетрін поступово звикає до його жартів. Батом рухають також гроші й очікування щодо шлюбу. Для дівчини, яка сприймає слова буквально, це середовище стає школою спостережливості.

Як Остін використовує готичний роман у «Нортенґерському абатстві»

Серед книжок, які обговорюють героїні, є «Таємниці Удольфо» Енн Редкліфф. Ця назва пояснює, чого Кетрін сподівається від старого абатства. Вона шукає ознаки таємниці в обстановці кімнат, речах і поведінці господарів. Звичайний предмет може здатися їй доказом, щойно вона вигадає для нього історію. Комізм виникає з того, як швидко уява добудовує те, що героїня встигла побачити. Так папери, знайдені в шафі, спершу видаються їй рукописом із чиєюсь таємницею. При денному світлі Кетрін має змогу прочитати, що там справді написано.

Роман має й іншу форму гри з літературою. Оповідачка від самого початку звертає увагу на те, що біографія й звички Кетрін мало схожі на життя героїнь, від яких читачі звикли чекати великих пригод. Тим часом у самих розмовах про книжки Остін визнає, скільки радості й цікавості дає читання романів. Це допомагає зрозуміти її іронію. Вона стосується моментів, коли захопливий сюжет стає для Кетрін готовим поясненням чужих учинків.

Книжка підійде тим, хто читає Остін заради світських діалогів, незручних знайомств і прихованих мотивів, а також читачам, яким цікаво впізнавати прийоми готичної прози в комедії звичаїв. Видання КСД належить до «Квіткової класики». Український переклад зробила Ірина Бондарєва.