А що для вас значить обіцянка? На що ви готові аби стримати свою обіцянку?
Цібі, Маґда та Лівія, три сестри, що так рано втратили батька, встигли дати йому обіцянку - щоби не сталося нікому і ніколи не дати їх розлучити, завжди бути разом бо так вони сильні і зможуть витримати усе. Обіцянка, що тримала сестер разом, давала сили боротися і жити.
В досить юному віці Цібі і Ліві потрапили до Аушвіцу-Біркенау, пережили ввесь той жах, знущання, холод і голод, хвороби.. заглянули не один раз смерті в очі, але не здалися. Підтримка сестри стала тим, що тримало їх на плаву, недавало здатися, опустити руки. А ще віра, що їх сестра Маґда в безпеці і вони обов'язково виберуться та знову повернуться додому.
Та все ж і Маґду спіткала лиха доля і закинула в Аушвіц-Біркенау. Та їй певно таки пощастило що то був кінець війни і уже не було всього того, що пережили сестри. Саме тому вона відчувала провину перед сестрами ще не один рік після звільнення.
Та все ж дівчата втратили найрідніших: мати та дідуся, саме вони стали останніми, кого стратили у газових камерах.
Обіцянка сестер, знову разом і шлях на волю, тернистий, підступний але з вірою у світле майбутнє. Втрата дому але збережені фото і частинка минулого.
Ох, неможливо було відірватися читаючи про все, що сталося після таборів, про здійснення мрій, про кохання, діточок. Здається те тепло спроможне зігріти абсолютно усіх.
Це не просто вижити, а й покохати, побудувати власну сім'ю, велику і міцну, бути щасливими і не боятися говорити про своє минуле.
Не бійтеся читати книги про війну, про голокост, вони не лише про жахливе, в них багато світла, добра, віри і прагнення жити попри всі жахи.