Обіцянка сестер

«Обіцянка сестер» Гізер Морріс — історичний роман про трьох єврейських сестер зі Словаччини, заснований на їхній родинній історії. Цібі, Маґда й Лівія ще дітьми обіцяють батькові берегти одна одну. Коли зі Словаччини починають депортувати євреїв і черга доходить до Лівії, старша Цібі вирішує піти разом із нею. Маґда певний час залишається з матір’ю та дідусем. Так спільна обіцянка отримує різне значення для кожної сестри ще до того, як їхні шляхи знову перетинаються в Аушвіці.

Цібі, Маґда й Лівія та обіцянка батькові

Пролог переносить до родинного двору у Вранові-над-Топльоу в 1929 році. Батько садовить доньок поруч і просить пообіцяти, що вони залишатимуться разом. Цібі й Маґда вже можуть відповісти йому, а наймолодша Лівія ще не розуміє, про що йдеться. Завдяки цій сцені читач знає обіцянку як домашню розмову задовго до війни. Коли сестри опиняються перед реальним вибором, вони згадують саме ці слова й своє місце в родині.

Їхні дороги до табору різняться. Лівію забирають першою, Цібі вирішує її не залишати, а Маґда намагається ховатися, коли приходять по інших людей із громади. Деякий час прихистком для неї стають сусідське горище й ліс. Морріс показує окупацію через рішення, для яких майже не лишається часу. У таборі спільна обіцянка повертається через повсякденні дії. Сестрам потрібно шукати можливість підтримувати зв’язок, берегти сили й допомагати одна одній у середовищі, де кожна працює та виживає під примусом.

Аушвіц і повоєнне життя у «Обіцянці сестер»

Історія триває після ув’язнення. Повоєнні епізоди ведуть сестер до Ізраїлю, де їм належить будувати нове життя з пам’яттю про те, що кожна пережила. Спільне минуле дає їм змогу зрозуміти багато без пояснень, але деякі спогади вони бережуть окремо. Тут родинна обіцянка стосується вже іншого питання. Як залишатися поруч, коли сестри мають різні слова для пережитого й готові повертатися до нього в різний час?

Роман спирається на розмови Морріс із Лівією, Маґдою та їхніми близькими. Письменниця не зустрічалася з Цібі й відновлювала частину її історії через сім’ю. На основі цих свідчень вона будує художню оповідь, у якій родинні спогади стають сценами. Для читачів історичної прози цей підхід дає побачити, як історія Голокосту продовжується в родині, коли щоденні умови вже змінилися.

Це третя книжка циклу Гізер Морріс після «Татуювальника Аушвіцу» та «Подорожі Цильки». У центрі цього роману — окрема історія трьох сестер. Він підійде читачам, яким важливо простежити і роки табору, і повоєнний період, коли героїні відновлюють родинне життя в іншій країні.