Високо у засніжених горах знаходиться неймовірне шале, куди прибуває група нібито друзів та чи справді вони друзі?! Чи можуть колеги бути друзями, коли розмова йде про мілліонні статки, які одним дістануться, а іншим ні.
Все ясно, як білий день, посеред якого вбивають когось, а потім знову, і знову. З кожним новим днем їх стає все менше та менше, а вибратися з цього проклятого місця неможливо, тому що снігова лавина накрила всю курортну зону та обірвала зв'язок зі зовнішнім світом. Ні світла, ні води, ні тепла. Лише страх в очах кожного, тому що наступним можеш не прокинутися вже ти.
Так хто ж з цієї вісімки такий безжальний монстр, який відбирає життя навіть не кліпнувши оком?!
Знаєте що?! А я здогадалась хто вбивця, правда не відразу. Але здогадатися то одне, а дізнатися мотив вбивств - це вже інша справа. Закрутила авторку таку завірюху у прямому та переносному сенсі, що аж мороз по шкірі, цього разу лише у прямому сенсі.
Холодна та інтригуюча історія про безжальний світ бізнесу, в якому виживають лише ті, хто вміє мовчати.
Сюжет: В шале в Швейцарії збирається компанія на корпоративи. Це розробники застосунку, який дозволяє бачити в реальному часі яку музику слухають користувачі, також під'єднатися до того, що прослуховує якась зірка і слухати музику одночасно з нею.
На початку книги є великий список гостей-співробітників компанії, але розповідь ведеться від лиця колишньої робітниці, яку чомусь також запросили, і жінки-адміністраторки в шале. Потім ми згодом дізнаємося що і у одної, і у іншої є щось в минулому, що вони приховують. Також вшале ще є другий робітник – повар.
На самому початку книжки ми дізнаємося, що декілька туристів знайшли мертвими, а декілька змогли дістатися радіо передатчика і передати сигнал щоб їх врятували.
Також майже на початку книги ми дізнаємося, що одна людина зникає під час катання на лижах і в самій компанії розкол, бо частина акціонерів хоче продати компанію, а частина проти.
Перед поїздкою гостей попереджають, що буде негода і звісно ж сходить лавіна і їх відрізає від цивілізації (до найближчого села десь 15-20 км і там повалені дерева). До речі лавина навіть ламає сусідні будинки (я навіть і не знала що лавіна так може).
Кажуть що схожа на детективи Агати Крісті, бо це також герметичний детектив і хтось із гостей – вбивця.
Від цього вже стає моторошно, але це лише початок ... Через деякий час знаходять труп і події починають набирати обертів з кожною сторінкою. Після цього книга набирає шалених темпів та поворотів.
Цікаво, динамічно, непередбачувано та ну дуууже жипописно написаний цей роман!
Окремий лайк за смішні жартики.
Десять людей на тиждень заселяються у будиночок в засніжених горах, щоб відпочити та покататися на лижах.
Але паралельно з тим, це дев`ять співробітників компанії та один її інвестор. Вони вирішили об`єднати відпочинок разом з урегулюванням бізнес-проекту.
Але уже з перших хвилин перебування у будинку, стає зрозуміло, що щось пішло не так. Обстановка починає накалятися.
Їхня компанія запускає новий музичний додаток, який дозволяє слухати музику в реальному часі разом зі своїм кумиром, або друзями.
Засніжені гори, затишний будинок, дружна компанія. Що може піти не так?
Друзі один за одним починають помирати. Уже не зрозуміло хто друг, хто ворог. І звичайно снігова лавина не дає можливості ні вибратися уцілівшим, ні покликати на допомогу.
Загалом досить атмосферний триллер. Єдине, що коли автор показав нам убивцю, у мене не було шоку. Мені якось було все одно. А от мотив був описаний досить цікавий.
Ще мені не сподобалася досить затягнута кінцівка.
І ні, це не тому, що вона запозичила сюжетні ходи королеви детективу.
Чому я про це згадала? Бо Одне за одним ніби сучасний варіант "І не лишилося жодного". Компанія людей потрапляє у відлюднене шале і кожен з них кудись зникає.
Цей сюжет можна прочитати в різних інтерпретаціях, але чи вдалося іншим авторам захопити читача так, як це зробили свого часу Агата Крісті?
Для мене Одне за одним видалася значно слабшою історією. Тому, якщо ви пооцінювач детективів, скоріше за все ви вгадаєте винуватця значно швидше, аніж до цього дійде справа в книжці.
Але навряд здогадаєтеся чому саме цей персонаж. Тож, тут варто поставити Рут Веа величенький плюс, адже інтрига зберігається і облишити десь на середині вам не захочеться, будьте певні ви точно дочитаєте до кінця.
Одне за одним гарна атмосферна історія, яка поступово занурює в сюжет і зберігає напругу. Авторці вдається утримувати увагу читача за рахунок гарно прописаних персонажів, динаміці розповіді та гачкам в кінці кожного розділу.
Лавина сходить залишаючи героїв у пастці. Не забувайте про це, коли буде даватися, що дії персонажів вам видаються не зовсім логічними. Адже хто зна, щоб у такій ситуації робили інші.