Одного разу на Різдво

«Одного разу на Різдво» Надійки Гербіш — ілюстрована дитяча казка про їжачу родину, до якої напередодні свята приходять двоє ховрашат. Щастик і його молодша сестра Росинка заблукали в зимовому лісі. Поки за круглими дверима мете сніг, їжачки кличуть дітей до нірки. На них чекає вечір, якого не було в жодному з родинних планів.

Форко, Міла й Тосик готують нірку до Різдва

До стуку у двері в кожного їжачати своя справа. Старший Форко охоче працює щіткою, Міла посеред прибирання приміряє літню сукенку й мамину шаль, а найменший Тосик торохтить іграшковою бричкою. Дорослі готують оселю до свята, і серед прикрас є не тільки соснові гілочки й вінки, а й сердечка, які мама пошила сама. Тато пояснює, чому цього дня вони готують подарунки навіть для незнайомих тварин. Цей звичай пояснює, чому в розпал прибирання в родині знаходиться місце для несподіваних гостей.

Двоє ховрашат біля каміна

Форко знаходить вовняний плед, ставить холодні черевики гостей до каміна й підкладає Росинці подушку. Ховрашка ще соромиться говорити, тож знайомиться за обох її брат. У книжці родина переповідає історію народження Ісуса, а в сценах із ховрашатами діти бачать, як у звичайних справах виявляється готовність відкрити двері тим, хто потребує тепла.

Малюнки Юлії Пилипчатиної доповнюють казку деталями їжачої оселі й зимового лісу. Її можна читати вголос із дітьми, яким подобаються історії про тварин і приготування до свята. Щоб поговорити про побачене, досить роздивитися, чим була зайнята кожна дитина перед стуком у двері та як їжачата зустріли Щастика й Росинку.