Відгуки і рецензії читачів
04.11.2025
Це було цікаво і незвично. Життя, яке триває не одне століття. Життя, в якому народжуєшся і живеш чоловіком з усіма свободами чоловіка і вільністю робити, як заманеться, а потім стаєш жінкою і приходить розуміння, що як жінці тепер зась на все те, що вона робила чоловіком: не піти нікуди вільно, не висловити свою думку, навіть не можна ненароком оголити щиколотки, інакше може бути біда.
Манера написання незвична для сучасного читача: довгі абзаці, довгі речення, багато описів природи.
Що було важкувато: відслідковувати плин часу. Вірджинія Вулф залишила достатньо гачків і підказок, проте у нас не вистачає культурного бекграунду, аби з легкістю все зчитувати. Думаю, для британців було простіше, тому що в книзі чітко вказані зміни королев і королів, не-британці можуть спиратися лише на знакові культурні постаті на кшталт Шекспіра, Свіфта ets. Або гуглити роки правління того чи іншого монарха ?
Є певні запитання до закінчення книги. Мені здалося, що на останніх сторінках було прийняте “вольове рішення”: та годі вже, - і все різко обірвали-закінчили.
Манера написання незвична для сучасного читача: довгі абзаці, довгі речення, багато описів природи.
Що було важкувато: відслідковувати плин часу. Вірджинія Вулф залишила достатньо гачків і підказок, проте у нас не вистачає культурного бекграунду, аби з легкістю все зчитувати. Думаю, для британців було простіше, тому що в книзі чітко вказані зміни королев і королів, не-британці можуть спиратися лише на знакові культурні постаті на кшталт Шекспіра, Свіфта ets. Або гуглити роки правління того чи іншого монарха ?
Є певні запитання до закінчення книги. Мені здалося, що на останніх сторінках було прийняте “вольове рішення”: та годі вже, - і все різко обірвали-закінчили.
18.10.2025
Ця історія - це витвір чистої необмеженої фантазії. Авторка дозволила собі експерементувати з героєм, формою написання, епохами.
За точку відправлення взяла собі історію своєї коханки Віти Секвілл-Вест. А у Віти дуже цікава (особливо на час початку 20 століття) історія.
Віта мала розкішний маєток, в якому провела дитинство і юність і в якому жили її предки. Вона знала про маєток все і дуже його любила. Але через її жіночу стать вона не змогла його успадкувати і він дістався комусь двоюрідному.
Віта вийшла заміж за дипломата і провела якийсь час в Турції.
Її чоловік любив чоловіків. А вона жінок. Тому цей шлюб був дуже навіть вдалим?
Віта до Вірджинії мала коханку, з якою в місті гуляла в чоловічому одязі, щоб їх не впізнали.
Ці факти, та напевне багато інших подробиць про Віту, можна зустріти в Орландо. Син Секвілл-Вест назвав книгу Орландо - любовним листом від Вірджинії до Віти.
Але разом із незвичайною інтерпретацією образу коханої, ця книга досліджує низку важливих питань. Тим важливіших, якщо загадати тогочасся.
Чим відрізняється жінка від чоловіка? Одягом, геніталіями, становищем у суспільстві?
Якої думки чоловіки про жінок? Як вони кохають?
А як сприймають жінки чоловіків?
В яку епоху стосунки між протилежними статями були вільними? І як умовності та правила повпливали на ці стосунки?
Що таке мистецтво і ким є митець?
Як на мене, то авторка не дає нам відповіді на ці питання, а тільки показує наскільки вільними можна бути у пошуку відповідей!
Найбільшу насолоду я дістала від опису меланхолійних станів у Орландо. Як він/вона спускались у фамільний склеп, тулились до землі під дубом і віддавались спокою та роздумам.
Та і про любов до читання тут багацько. Власне читання і письмо це те що в Орландо на всьому шляху залишається незмінним.
Якщо вам сподобалась книга - подивіться ще прекрасний фільм з Тільдою Свінтон - це продовжить вам задоволення)
За точку відправлення взяла собі історію своєї коханки Віти Секвілл-Вест. А у Віти дуже цікава (особливо на час початку 20 століття) історія.
Віта мала розкішний маєток, в якому провела дитинство і юність і в якому жили її предки. Вона знала про маєток все і дуже його любила. Але через її жіночу стать вона не змогла його успадкувати і він дістався комусь двоюрідному.
Віта вийшла заміж за дипломата і провела якийсь час в Турції.
Її чоловік любив чоловіків. А вона жінок. Тому цей шлюб був дуже навіть вдалим?
Віта до Вірджинії мала коханку, з якою в місті гуляла в чоловічому одязі, щоб їх не впізнали.
Ці факти, та напевне багато інших подробиць про Віту, можна зустріти в Орландо. Син Секвілл-Вест назвав книгу Орландо - любовним листом від Вірджинії до Віти.
Але разом із незвичайною інтерпретацією образу коханої, ця книга досліджує низку важливих питань. Тим важливіших, якщо загадати тогочасся.
Чим відрізняється жінка від чоловіка? Одягом, геніталіями, становищем у суспільстві?
Якої думки чоловіки про жінок? Як вони кохають?
А як сприймають жінки чоловіків?
В яку епоху стосунки між протилежними статями були вільними? І як умовності та правила повпливали на ці стосунки?
Що таке мистецтво і ким є митець?
Як на мене, то авторка не дає нам відповіді на ці питання, а тільки показує наскільки вільними можна бути у пошуку відповідей!
Найбільшу насолоду я дістала від опису меланхолійних станів у Орландо. Як він/вона спускались у фамільний склеп, тулились до землі під дубом і віддавались спокою та роздумам.
Та і про любов до читання тут багацько. Власне читання і письмо це те що в Орландо на всьому шляху залишається незмінним.
Якщо вам сподобалась книга - подивіться ще прекрасний фільм з Тільдою Свінтон - це продовжить вам задоволення)