Останній сейм Речі Посполитої

Політична сатира і критичний аналіз польського суспільства та його еліт

Глибоко символічний і політично проникливий твір, у якому Нобелівський лавреат Владислав Реймонт змальовує занепад польської шляхетської демократії. Події розгортаються наприкінці XVIII століття, коли Річ Посполита — колись потужна держава — опиняється на межі самознищення. У центрі оповіді — колишній солдат Север Заремба, який пішов у відставку в 1792 році, коли до влади прийшла Тарговицька конфедерація. У романі також висвітлені сцени з роботи сейму, останнього перед остаточним поділом держави між трьома імперіями. Тут немає вигаданих героїв чи пафосних рятівників — лише портрети байдужості, егоїзму, зради та фатального невігластва, що ведуть націю до краху.

Чому варто прочитати книжку «Останній сейм Речі Посполитої»?

• Вперше перекладено українською.
• Перша частина історичної трилогії «Рік 1794» від лавреата Нобелівської премії.
• У першій частині описується Гродненський Сейм 1793 року, результатом якого була ратифікація резолюції про Другий поділ Речі Посполитої: між Пруссією і росією.
• Заснована на реальних подіях, але також містить вигадані епізоди.
• Роман вражає своєю актуальністю: хоч описує події двохсотлітньої давнини, у ньому легко впізнати політичні хиби, що можуть бути властивими й сучасним демократіям. 
• Реймонт створює карикатурно точні, подекуди трагічно-комічні образи, які змушують замислитися над відповідальністю перед державою, сутністю патріотизму й ціною політичного безволля.
• Книжка-застереження, що розкриває глибину занепаду через бездіяльність і жадобу влади.
• Роман, що викриває згубні механізми внутрішнього розпаду держави.

Про автора «Мрійник»:

Владислав Реймонт (Władysław Reymont) — польський письменник та лавреат Нобелівської премії з літератури. Владислав закінчив Варшавську недільну ремісничу школу, а впродовж 1880 — 1884 років вчився на кравця у Варшаві. Там він здобув ступінь підмайстра, але впродовж наступних 4 років працював актором у трупах мандрівних театрів. Після цього, завдяки старанням батька, Владислав працював на Варшавсько-Віденській залізниці дрібним службовцем. Перші свої вірші Владислав почав писати у 1882 році, однак у літературі повноцінно дебютував майже через 10 років. Він є автором різножанрових оповідань, повістей та романів, наприклад, романів «Вампір» та «Комедіантка», історичної трилогії «1794 рік», збірок «Зустріч», «Перед світанком» та багатьох інших. Його найвідомішим твором вважається повість «Обіцяна земля». У 1924 році Владислав став лавреатом Нобелівської премії. Через рік, 5 грудня 1925 року, він помер.

Про що книга

Роман подає своєрідний «зріз» останнього сейму Речі Посполитої, де ніби в під мікроскопом видно аморальність, продажність, обмеженість і страх польської еліти. Депутати не переймаються долею держави, вони торгують голосами, укладають кулуарні угоди, вірять московському золоту й втрачають залишки честі. Книга передає атмосферу розкладу, в якій трагедія стає неминучою, а героїчність — відсутньою.

Сюжет та головні герої

У творі немає класичних головних героїв — радше панорама дійових осіб, кожен із яких репрезентує типову постать епохи: підлабузника, демагога, наївного патріота, циніка. Реймонт зображує справжнє моральне банкрутство класу, на якому трималася Річ Посполита. Через сарказм, іронію і точну мову автор досягає максимальної художньої достовірності — читач не просто спостерігає, а проживає зсередини занепад держави.

Для кого ця книга

«Останній сейм Речі Посполитої» буде цікавою для тих, хто захоплюється політичною літературою, історичними паралелями та глибоким суспільним аналізом. Цей роман — і для дослідників минулого, і для читачів, які хочуть розуміти сучасність. Він особливо промовляє до українського читача, адже в ньому — дзеркало небезпек, які чекають на будь-яку націю, що нехтує єдністю, відповідальністю та пам’яттю про свою державність.