З самого початку автор знайомить нас з головним героєм твору Маршалом США Тедді Деніелсом та його напарником. Вони прибувають на острів де утримуються психічно хворі пацієнти в божевільні для того щоб розслідувати зникнення. Але по прибутті до лікарні місце де вона знаходиться накриває сильний шторм, який відрізає всіх від великої землі. І в цій камерній атмосфері, оточений сірими та похмурими стінами закладу, головний герой починає своє розслідування. Але на сам перед він намагається розібратися і в собі самому, адже його історія набагато заплутаніша і контрастує з навколишнім середовищем.
Мені здалось що в цій книжці буря також була дійовою особою і тому в залежності від її примх йде і саме розслідування, яке з пошуків зниклої перетворюється на пошуки халатності лікарів. Кожен в цій історії був чимось чи кимось надламаним і це прекрасно передавалось в тексті. Адже згадується і війна, яка тільки закінчилась та полишила по собі багато проблем, а також різні психологічні проблеми з якими може зіткнутись будь хто.
Кінець книжки в чомусь був навіть передбачуваний, але все рівно глибоко мене вразив.
Перш за все хочу виділити атмосферу у книзі. Автор чудово передає пригнічення, таємничість та відчуття небезпеки, яка чатує на кожному кроці. Якщо ви не знаєте, про що йде мова, то всі події відбуваються на віддаленому острові, де знаходиться Ешкліфська лікарня для божевільних злочинців.
Для розслідування зникнення однієї пацієнтки на острів прибувають маршал Едвард “Тедді” Деніелз із напарником Чаком. От тільки вони дуже швидко починають розуміти, що щось тут не так. Тому вирішують змінити напрям розслідування, викрити лікарів й таки зрозуміти, що відбувається у цьому страшному місці.
Незважаючи на те, що я знала, як закінчиться ця історія, фінал книги справив на мене сильне враження. Автор дуже вдало передав нам моральний та фізичний стан одного з персонажів, а також залишив нам можливість самостійно подумати, як могла б закінчитися книга.
Хочеться також додати декілька слів про те, що у книзі згадуються війни, трагічні події та серйозні психічні порушення.
В будь-якому разі, для мене ця книга стала справжнім відкриттям. І якщо ви досі не читали «Острів проклятих», то дуже раджу це зробити.
• – Гарно, коли є про що мріяти, – сказав Чак. – Вам так не здається?
• От скажіть мені, маршале, скільки насильства здатна витримати людина, перш ніж зламається?
Richter: On the Nature of Daylight – Max Richter, Louisa Fuller, Natalia Bonner & John Metcalfe
Ця книга лізе під шкіру, вона заривається на першу сторінку й залишається там. Герої стають вашим життям. Вони ваші друзі, ваші вороги, ваше минуле, ваше сьогодення та ваше майбутнє. Єдине, що для вас важливо, це вибратися з цього клятого острова!!! Ви відчуваєте, як усе далі й далі від здорового глузду. Грані реальності розмиті від початку і повністю зникають до кінця.
Це страшна, оманлива, складна історія, яка дезорієнтує. Денніс Лігейн переплітає безліч ниток у непередбачуваному сюжеті. Повороти руйнують ваш розум. Книга тримає в напрузі до останної сторінки, і хочеться швидше дочитати, щоб дізнатись, що ж насправді є правдою. Кінцівку неможливо вгадати.
Як говориться в одному старому анекдоті: В психіатрії ж так - хто з перший надів халат той і лікар. Наш випадок ще більш складніший. Що можна нового розповісти про історію яку всі бачили та знають?
Федеральний маршал Едвард "Тедді" Деніелз зі своїм напарником прибуває на паромі (Привіт МЕМ!) до острова, де розміщена Ешекліфська лікарня для божевільних злочинців. Щоб розслідувати зникнення однієї пацієнтки - Рейчел Соландо. І тут розпочинається цікава психологічна гра. Адже все видається не таким яким воно має бути, і ця Рейчел Соландо, ніби крізь землю провалилась, чи адміністрація лікарні щось приховує? З цим всім і потрібно розібратись маршалу Тедді... Хоча йому потрібно й у собі розібратись, зважаючи просто на фатальні події його минулого смерть батьків, ІІ світова, Ардени, концтабір Дахау, смерть дружини... Тедді також не завадила б кваліфікована допомога.
Книга додатково нам розповідає, як розвивалась психіатрія в середині XX ст., закінчувалась ера варварських хірургічних втручань та шокової терапії, наступала фармацевтична ера - важких препаратів, але було й усвідомлення того, що все це не вихід. Але це були одиничні випадки, до системності, ой як ще далеко, багато десятиліть. Яскравий приклад це лікар Коулі, який був один з новаторів де він працював саме з пацієнтом та його проблемами. Те що, в нас час є прийнятним, сеансами психотерапії, консультаціями психолога. Якісна психологічна допомога. Цей аспект книги дуже актуальний, особливо в наш важкий час. Адже такої допомоги потребують десятки, якщо не сотні тисяч наших громадян - військові та цивільні, які надивились жахів війни.
В кінці, було дещо цікаво читати, бо там більше описується моментів ніж у фільмі. Висновок який потрібно зробити з цієї історії. Ми повинні бути уважними до близьких та їх проблем. Адже ігнорування, або ж не розуміння проблеми, може запустити ланцюг фатальних незворотних наслідків. Не потрібно цього соромитись, звертатись за допомогою, з психологічними, ментальними проблемами або ж ділитись ними зі своїми близькими чи друзями. Вчасна кваліфікована допомога та підтримка, може врятувати комусь життя.