Відгуки і рецензії читачів
21.09.2024
Говоритиму без спойлерів.
Хоч і в деяких моментах вона і бридка, а погляди деяких героїв збочені або сексистські, мушу сказати що сюжет мені сподобався.А розв’язка взагалі - підірвала мою голову.Люди, які її читатимуть, мушу вас попередити, щоб ви підготувались до неї,адже тут є достатньо бридких моментів.
Хоч і в деяких моментах вона і бридка, а погляди деяких героїв збочені або сексистські, мушу сказати що сюжет мені сподобався.А розв’язка взагалі - підірвала мою голову.Люди, які її читатимуть, мушу вас попередити, щоб ви підготувались до неї,адже тут є достатньо бридких моментів.
14.08.2024
Якщо Кінг створив персонажа, що змусив мене здригнутися, то Бенкс підняв планку до неможливого. Френкі — новий чемпіон у змаганні на найогиднішого головного героя.
Здавалося, що Містер Мерседес був неперевершеним у своїй мерзотності, але Френкі перейшов всі межі. Вже з перших сторінок він зізнається, що став серійним убивцею ще до свого десятиріччя, коли холоднокровно позбавив життя рідного брата і двоюрідних брата та сестру. І не через якусь значущу причину, а просто через дитячу образу, нудьгу або бажання усунути тих, хто заважав. Але тепер, за його словами, все інакше: він "удосконалився" і тепер вбиває лише тварин на своєму віддаленому острові на східному узбережжі Шотландії. Його хобі включає створення тотемів із залишків тіл, будівництво дамб, щоб потім руйнувати їх і викликати повінь, і спалення мертвих ос на вівтарях, збудованих із черепів мертвих собак.
Чому ж тоді в психіатричній лікарні опинився його брат, а не Френкі, який не лише вбиває, а й розважається, катуючи живих істот? Саме бажання розібратися, чому він так діяв, змушує продовжувати читати, незважаючи на жахливі (і це не перебільшення) подробиці.
Але ця книга має в собі щось магнетичне. Вона бездушна, іронічна й немилосердна у своїй відвертості. Той факт, що я продовжувала читати, попри огиду, говорить про талант Бенкса, який вміло вплітає у цю жорстоку історію декілька таємниць, змушуючи нас відчути співчуття до цього безжалісного маленького психопата (ні).
Не можу порадити цю книгу для легкого читання, але це одна з тих, які закарбовуються в пам'яті назавжди.
Здавалося, що Містер Мерседес був неперевершеним у своїй мерзотності, але Френкі перейшов всі межі. Вже з перших сторінок він зізнається, що став серійним убивцею ще до свого десятиріччя, коли холоднокровно позбавив життя рідного брата і двоюрідних брата та сестру. І не через якусь значущу причину, а просто через дитячу образу, нудьгу або бажання усунути тих, хто заважав. Але тепер, за його словами, все інакше: він "удосконалився" і тепер вбиває лише тварин на своєму віддаленому острові на східному узбережжі Шотландії. Його хобі включає створення тотемів із залишків тіл, будівництво дамб, щоб потім руйнувати їх і викликати повінь, і спалення мертвих ос на вівтарях, збудованих із черепів мертвих собак.
Чому ж тоді в психіатричній лікарні опинився його брат, а не Френкі, який не лише вбиває, а й розважається, катуючи живих істот? Саме бажання розібратися, чому він так діяв, змушує продовжувати читати, незважаючи на жахливі (і це не перебільшення) подробиці.
Але ця книга має в собі щось магнетичне. Вона бездушна, іронічна й немилосердна у своїй відвертості. Той факт, що я продовжувала читати, попри огиду, говорить про талант Бенкса, який вміло вплітає у цю жорстоку історію декілька таємниць, змушуючи нас відчути співчуття до цього безжалісного маленького психопата (ні).
Не можу порадити цю книгу для легкого читання, але це одна з тих, які закарбовуються в пам'яті назавжди.