Якщо вже проводити паралелі з детективами, то для мене Ваймз дуже схожий до Харрі Холле. Суперечливий, з проблемами, однак чесний і відважний. Він – ключова фігура і очільник Варти, однак планує одружитись і покинути службу. Водночас у місті відбуваються загадкові вбивства членів гільдій. Клоун, жебрачка та гном були вбиті з невідомої досі зброї, яка залишає після себе запах феєрверків.
Варта не залишиться осторонь. Вже знайомі нам Ваймз, Морква, Ноббі Ноббс і Колон приймають у свої ряди новобранців: гнома, троля та жінку. Як бачите, і до Анк-Морпорку докотилась хвиля боротьби за рівноправ’я, а Ветінарі – не той правитель, який дозволить закидати йому ущемлення меншин. Пратчетт дуже вдало вплітає у фентезійний сюжет гостросоціальні теми.
Але найвище сягає, звісно ж, його гумор. Гострий, дотепний, іронічний – все, як я люблю. Іноді він однією фразою доводить мене до істеричного сміху. «Варта» - мій улюблений цикл, тож я з нетерпінням чекаю продовження.