Однак Пітер, сповнений почуття провини та страху за свого лиса, вирішує втекти від дідуся і пройти 200 миль назад до місця, де вони залишили Пакса. На шляху він зустрічає Волу, самотню жінку, яка живе на фермі і займається різьбою по дереву. Вола стає для Пітера важливою підтримкою, допомагаючи йому не лише фізично, але й емоційно. Вона справжня й недосконала, але її щирість та турбота роблять її найяскравішим персонажем книги.
Тим часом Пакс змушений навчитися виживати самостійно у дикій природі. Він зустрічає інших лисів, які допомагають йому пристосуватися до нового життя. Пакс зіштовхується з небезпеками та викликами, авторка чудово зображає світ очима лиса, адже консультувалась із спеціалістом із поведінки лисів.
Розповідь чергується між Пітером та Паксом, що дозволяє читачам бачити їхні подорожі паралельно. Їхні історії переплітаються, показуючи силу відданості та інстинктів.
Книга досліджує складні та серйозні теми, такі як тривога, посттравматичний стресовий розлад, війна та втрати. Авторка не боїться торкатися тем смерті, втрат і руйнувань, що робить книгу реалістичною та емоційно насиченою. Я б сказала, що книжка орієнтована на читачів середнього та старшого шкільного віку, для молодших дітей вона може бути важкою і надто жорстокою. Хоч і я не потрапляю в цільову аудиторію, але читала із задоволенням. Звісно, було чимало питань до поведінки дорослих. А ще більше до опису війни. Вона надто безлика. Не зрозуміло, хто за що і з ким воює. Війна зображена як абстрактний образ, що підсилює відчуття безлюдності та загального характеру конфлікту.
Залишається чимало відкритих питань і до кінцівки. Хотілося б дізнатись, що сталося з героями після основних подій, але я розраховую на другу частину дилогії.
Психологічно книжка витримана довершено: тонкощі взаємин між сином і батьком, між хлопчиком і випадковими стрічними і звичайно ж між господарем і улюбленою твариною-другом показані філігранно, стильно та атмосферно. Дивакуваті персонажі підкреслюють, наскільки люди бувають різними, і як важливо не оцінювати всіх за однією міркою. Тема самотності якось так дуже акварельно вписана в загальну історію мандрів головного героя.
Стиль ілюстрацій незвичний, вони чорно-білі і поглиблюють атмосферу книжки.
Не бійтеся, що ця розповідь зробить вам надто боляча. Так, будуть прикрі і гострі моменти, але сила людяності, сила дружби, які зображаються на сторінках, перевершують всі ті болючі відчуття. Тож, книжка точно варта до прочитання і обіцяє вдячному читачеві зміцнити віру у щось справжнє і хороше.