Палева лілія
«Палева лілія» Джессіки Спарроу — родинний роман, побудований як спогади Еммелін Кайт. Вона народилася в Нортвудсі, у родині, яка поколіннями тримала мисливсько-рибальський курорт серед озер і сосен. У старшому віці Еммелін записує власну історію й починає з дня, коли мала піти на шкільний випуск, але натомість вирушила до Чикаго.
Випускний день і записка з адресою в Чикаго
Еммелін згадує, як прокинулася до світанку, зібрала наплічник і доїхала батьковою вантажівкою до школи. Вона дивиться на цегляну будівлю, де за кілька годин зберуться випускники, і йде на автовокзал. У кишені має записку з адресою на Пейдж-авеню й ім’ям Сьюзен. Мей дала їй трохи грошей у вишитому бісером гаманці. Небажана вагітність змушує Еммелін шукати допомоги далеко від звичного оточення. З того, що вона бере із собою, видно, хто вже знає про її рішення й на чию підтримку вона розраховує.
Як старша Еммелін відновлює історію родини
Між від’їздом і розповіддю про нього минуло шістдесят років. Старша Еммелін повертається до дитячої трагедії, кохання й розмов із жінками, які передавали одна одній знання про вагітність. Образ палевої лілії з’являється саме в цих спогадах. Еммелін також зберігає подробиці, які пам’ятає з дня від’їзду, і зіставляє їх із тим, що їй розповідали про власне народження. У тій родинній історії батько не встигає покликати лікаря, а старий дубовий пень на кухні служить столом.
Видання в перекладі Альбіни Саженюк підійде читачам сімейної прози, яким цікаво, чому людина сама вибирає час і спосіб розказати історію, яку довго тримала при собі.