Богдан Стасюк, що працював над перекладом збірки, слушно зазначив, що Стросс - "більше автор ідей, ніж автор словесний", адже, навіть у формі оповідання, він примудрився змоделювати всю історію людства.
У передмові до збірки, Стросс теж говорить про коротку прозову форму як про засіб комунікації з читачем, "швидкий інструмент випробування чогось нового з експериментальної майстерні автора".
Отже, кожне оповідання, що потрапило до збірки "Палімпсест", пройшло "випробування читачем", а це вже знак якості!
Своєю назвою збірка завдячує однойменній новелі про парадокси подорожей в часі - своєрідній адаптації теми «хранителів часу» Азімова.
Стросс, однак, замахнувся на колосальну панораму подій в мільярди років, що цілком логічно вплітається в описувану ним концепцію розвитку людства.
У «Стратегічному відставанні» Стросс пішов іще далі й зобразив нову «колиску цивілізації» поза межами гравітаційного поля Землі.
Автор не пішов шляхом вигадування альтернативної історії, тому героями оповідання стали, зокрема, космонавт Юрій Гагарін (що більше не може полетіти в космос) і асторном Карл Саган (що більше не знається на будові всесвіту).
Усі наукові відкриття, зроблені до "точки 0", втратили свою актуальність, а нові не мають значення, бо, зрештою, і їх буде стерто ("Палімпсест" же).
Крім титульної новели й «Стратегічного відставання», збірка містить ще низку коротких оповідань, тож кожен точно знайде щось на свій смак.