Палімпсест

До моменту знайомства з "Палімпсестом" я мало що знав про Чарльза Стросса. Здебільшого, що в "НК Богдан" є дві його книги - "Ачелерандо" та "Небо сингулярності" і це є "жорстка" наукова фантастика. Після Пітера Воттса я став частіше звертати увагу на приставку "hard sci-fi". Але неоднозначні (і прям таки різнополярні) відгуки на романи Стросса відганяли мене від ідеї познайомитись з цим автором.

Всі сумніви прибрало інтерв'ю з перекладачем "Палімпсеста" Богданом Стасюком - раджу ознайомитись і вам, там дуже цікава розповідь про цю збірку та творчість автора.

То що ж таке той "Палімпсест" (доречі, Чарльз Стросс хотів випустити збірку під цією назвою, але через певні причини не зміг цього зробити і в оригіналі назва «Wireless»)?
"Палімпсест" - це збірник короткої прози який містить 9 оповідань різної величини та стилів, від кількох сторінок до майже ста. Їх єднає фантастична складова та той факт, що з перших сторінок нас вкидають в гущу подій без особливих пояснень. Вони будуть, але поступово, іноді пазл можна збирати протягом всього оповідання. І це класно! Додає атмосфери залученості через таємничість і намагання зрозуміти, що ж тут діється. Також фішкою є сторінки зі "слайдами" - неначе читаєш кіносценарій з описом подій. Крім цікавої передмови, в якій Стросс розповідає про історію короткої прози в жанрі наукової фантастики, після кожного оповідання є невелика післямова. Далі про кожне оповідання окремо без спойлерів:

Cтратегічне відставання. Альтернативна історія "холодної війни" напередодні Карибської кризи. Але є одне величезне але - хтось вирішив втрутитись та закинути всіх бозна куди*-* Спочатку не розумієш, що тут діється, але разом з усвідомленням приходить шок, на скільки це масштабно*0* І це одне з тих оповідань, яке б хотілось бачити в формі повноцінного роману, бо там багато цікавих моментів, на які б хотілось почути відповіді.

Блудна ферма. Історія про сім'ю фермерів в світі, коли люди перейшли всі рамки у вдосконаленні власних тіл. Досить похмуре (але із своєрідним гумором) оповідання.

Іще холодніша війна. Ось тут автор справді мене вразив! Знову світ альтернативної історії часів "холодної війни" де все ще більше похмуріше і страшніше*-* Але ж як він топово використав ідеї одного з засновників цілого жанру! Не буду казати якого, але коли ви це зрозумієте в процесі читання, то будете пищати як мала дитина)) Це оповідання заслуговує на роман!

Сигнали Maxo. Найменше оповідання в збірці, стаття в журнал "Nature" зроблена по всім правилам (і вона справді видавалась). Спочатку не зовсім зрозумів, а потім як зрозумів! xD Навіть в такій малій формі автор вміє здивувати (і навіть насмішити).

Місія надважлива: Боб Говард. А ось це цікава штука. Оповідання є частиною значно більшого циклу "Пральня", яка розповідає про організацію, що бореться з надприродними жахами. І все це із наслідуванням стилістики різних британських письменників-детективістів та авторів шпигунських романів. Заінтригувало? От і мене також. Спецагент потрапляє в своєрідну божевільню, щоб розплутати таємницю і зіштовхується там з чимось небезпечним. Все це максимально цікаво і зі своєрідним гумором.

Антикабельник. Ще одне оповідання про альтернативну історію, а саме що було б, якби інтернет був під жорстким контролем влади (що таки могло статись насправді). Історія невеличка, проста, але досить цікава і точно не залишає байдужим.

Хіба шо в пеклі... Історія про угоду з дияволом в постапокаліптичному світі. І вона вас здивує своєю розв'язкою))

Хобот і дебош. Чарльз Стросс писав, що йому важко даються комедії і що "Хобот і дебош" він довгенько мучав. Це така собі фантастична пародія на стиль відомого англійського сатирика і гумориста Вудхауза. Але в мене була інша аналогія - Едгар Алан По, а саме його пародійні оповідання на інших авторів. І мабуть через це мені оповідання зайшло - так, це досить химерна історія, яка неначе була перекручена в м'ясорубці і потім подана до столу, але навіть вона принесла певне задоволення і не пройшла мимо.

Палімпсест. Головна повість збірки розповідає про організацію, метою якої є врятування людської цивілізації від знищення. Це як "Патруль часу" Пола Андерсона але на стероїдах і в досить похмурому стилі. Де ще можна помандрувати в часі на 10 тисяч років? А як щодо 100 тисяч? А 1 млн? Ха! А що, якщо я вам скажу, що тут ми можемо побачити майбутнє через 1 міліард та навіть трильйон років? Оце масштаб, так? І хоча я порівняв це оповідання з "Патрулем часу", але воно на всі сто відсотків оригінальне і справді вражає своєю масштабністю та сюжетом! А ще продуманістю - світ майбутнього хоч і дивовижний, але логічний. Чарльз Стросс в післямові вказує на те, що можливо зробить з нього повноцінний роман, але це не точно. Що ж, сподіваюсь, що в нього будуть на це сили, бо це надто епічно круто!

Це однозначний мій топ та відкриття року! Ця збірка принесла неймовірне задоволення та навантажила мій мозок справді цікавими і вибуховими ідеями. Після кожного оповідання ще деякий час сидиш і роздумуєш над тим, що прочитав!
Я від всього серця раджу "Палімпсест" всім любителям фантастики - це однозначний топ в збірках короткої прози в жанрі наукової фантастики! Можливо після нього "Небо сингулярності" та "Ачелерандо" стануть більш зрозумілими. Особисто я таки налаштований спробувати тепер щось з цих романів - кращої реклами для автора, ніж ця збірка годі й шукати))

Також хочу відмітити оформлення від "НК Богдан". Це моя друга книга в серії "Чумацький шлях" і я кайфую від оформлення обкладинки (робота Ігоря Дунця), ілюстрацій (художник Олег Кіналь) та збільшеного формату. Переклад та примітки - на висоті! За це окрема подяка перекладачам Богдану Стасюку і Руслані Ященко!

Ну і приєднуюсь до голосу багатьох - було б тепер чудово побачити щось з циклу "Пральня"!

Збірка налічує 9 оповідань, хоча Стратегічне відставання та Палімпсест, важко назвати оповіданнями, це скоріше ідеї до цілих романів, а може й циклів! які текстом зафіксувались на позначці - повість.

Отож, про збірку. Коротко і не зовсім.

Стратегічне відставання. Це грандіозний задум автора! Колапс який стався з планетою Земля та усім людством на передодні карибської кризи 1962 року. Щоб зрозуміти усю масштабність, уведений навіть персонаж - Карл Саган, відомий науковець, який про всесвіт чи не найбільше може розповісти. Та чи може такий інтелект рівня Сагана розв'язати таке рівняння? Що сталось із планетою Земля, сюжетні лінії, протистояння США та СРСР?. Стратегічне відставання - беззаперечно топова повість, гідна прочитання і найвищих оцінок.
Блудна Ферма. Ця футуристична історія, про подружжя, яке проживає в сільській місцевості в часи, коли роботи заполонили всі ланки виробництва, люди настільки піддались техно модифікаціям, що породжують біосимбіози технологічних машин, які колонізують інші планети... Таке своєрідне, коротке оповідання, закінчення у вас викличуть певні емоції.
Іще холодніше війна. Здавалось, що ще може вразити після Стратегічного відставання? Те, що не відбулось у 1962 в цій альтернативній версії, чи так званій антиісторії все-таки відбувається. Ви відразу зрозумієте коли його будете читати, що проглядатися в ньому, рука якого відомого майстра ХХ ст., який заклав фундамент цілому жанру. Більше ані слова, щоб вам було максимально цікаво поринути у цю історію. Мені навіть важко вибрати, яке краще з них чи Стратегічне оповідання, чи Іще холодніша війна. Вам впевнений буде також. Черговий топ цієї збірки.
Сигнали Махо. Лист в часопис "Nature", стаття про парадокс Фермі.
Місія надважлива. Боб Говард. Ось ця історія лягла в основу книг автора Бузувірський Архів та Архів Дженніфер, що є циклом "Пральня", а також до деяких її окремих оповідань. Історія про спецагента Боба, який працює під прикриттям в психіатричній лікарні. Де є відсилання до Кена Кіззі та його роману політ над зозулиним гніздом. В цілому складно оцінити, окреме оповідання, знаючи, що існує цілий цикл. Проте, зважаючи що всесвіт "Пральні" це боротьба спецслужб з прибульцями з інших вимірів, історія варта уваги.
Антикабельник. Знову ж таки альтернативна історія, про те, що б було коли інтернет був би під забороною, у зв'язку з порушенням численних авторських прав та піратства. Але ж людство не може без комунікації. Це звісно не шедевр, але цікава історія.
Хіба що в пеклі. Одного разу, заходить в паб, дідько та каже бармен мені коктейль останнє бажання. Ні це не анекдот. У цьому оповіданні, постає апокаліптичний світ, який відживає свій час. Зміна клімату, техногенні катастрофи, перетворюють планету Земля на все менш придатну для комфортного життя місцину. Як би у цьому хаосі вас було останнє бажання? За чаркою віскі з дідьком за компанію, яке б воно було?
Хобот та дебош. Космосерфер, який виконує свої трюки в стратосфері, депресивний карликовий мамонт-алкоголік, з мерзенним характером. Абдул аль Мацумото, який є братом еміра Марсу та його безумні вечірки. Повний космічний декаданс з кібергейшами, морем алкоголю та іншим трешом. Така абсурдна картина майбутнього постає в оповідання Хобот та дебош. Де головному герою Ральфу Судзукі з роду Мак-Дональдів, потрібно врятувати свою не просту кохану Лору, яка більш походить на ходячий кіберпристрій для підключень та оновлень. Ну якщо вам це і не сподобається, то хоч цей абсурд точно запам'ятається.
Палімпсест. Остання в списку, але не зазначенням повість у цій збірці. Якщо вас досі не вразили Стратегічне відставання, Іще холодніша війна. То ця повість, немає рівних по масштабності у як у часі, так і просторі. Дуже рідко можна зустріти твори, де події відбуваються за 10 тичяч, 100 тисяч, 1 млн.років, 1 млрд. років, 1 трлн.років... Автор, дає свій фантастичний прогноз на такий немислимий період часу. Коли Карл Саган в Стратегічному відставанні розмірковував над колапсом, який зчинився з планетою Земля, він припустив гіпотезу, що це могли зробити лише до абсурду могутні сили, цивілізації, яким немає рівні у всесвіті, які змінюють закони всесвіту. От щось подібне, вас буде чекати на сторінках цієї повісті. Це надзвичайно захоплива історія, задум якої, перевершує усе написане в цій збірці. Як признається автор, це мало б стати романом, а можливо циклом. Однак, поки, що він не переріс у щось більше. Також я дізнався, зі слів автора, що на Заході, дуже важко видати під твердою обкладинкою книгу, це і стало першим спотиканням, що Палімпсест поки не переріс, у ще більший формат, або ж цикл. Однак, є надія, що одного дня це станеться, і ми отримаємо, щось рівня Гіперіону, а може навіть більше! Значно більше...

Ця збірка - просто мастхев для усіх поціновувачів наукової фантастики.
Богдан Стасюк, що працював над перекладом збірки, слушно зазначив, що Стросс - "більше автор ідей, ніж автор словесний", адже, навіть у формі оповідання, він примудрився змоделювати всю історію людства.

У передмові до збірки, Стросс теж говорить про коротку прозову форму як про засіб комунікації з читачем, "швидкий інструмент випробування чогось нового з експериментальної майстерні автора".

Отже, кожне оповідання, що потрапило до збірки "Палімпсест", пройшло "випробування читачем", а це вже знак якості!

Своєю назвою збірка завдячує однойменній новелі про парадокси подорожей в часі - своєрідній адаптації теми «хранителів часу» Азімова.
Стросс, однак, замахнувся на колосальну панораму подій в мільярди років, що цілком логічно вплітається в описувану ним концепцію розвитку людства.

У «Стратегічному відставанні» Стросс пішов іще далі й зобразив нову «колиску цивілізації» поза межами гравітаційного поля Землі.

Автор не пішов шляхом вигадування альтернативної історії, тому героями оповідання стали, зокрема, космонавт Юрій Гагарін (що більше не може полетіти в космос) і асторном Карл Саган (що більше не знається на будові всесвіту).

Усі наукові відкриття, зроблені до "точки 0", втратили свою актуальність, а нові не мають значення, бо, зрештою, і їх буде стерто ("Палімпсест" же).

Крім титульної новели й «Стратегічного відставання», збірка містить ще низку коротких оповідань, тож кожен точно знайде щось на свій смак.