Видавництво КСД
Таємничий любовний роман у жанрі магічний реалізм на тлі альтернативної історії. Світ у якому книги є небезпечними, а палітурники наділені даром забирати спогади людей й замикати їх у творах.
Емметт Фармер - сільський хлопчина, що останнім часом страждає на невідому лихоманку. Батьки отримують лист у якому місцева палітурниця (яку усі бояться і вважають відьмою) запрошує молодика стати її підмайстром. Вибору немає, адже родина впевнена, що стара прокляне їх ферму якщо не прийняти пропозицію.
Так Емметт опиняється на болоті у хатинці загадкової пані. Жінка стверджує що йому судилося стати палітурником, бо ними не стають, а народжуються. Вона навчає парубка ремесла, а тим часом той поступово одужує й починає розуміти - вчителька ніяка не відьма а радше цілителька, бо допомагає людям позбутися болючих спогадів та горя, оправляючи їх історії у книги.
Після раптової смерті палітурниці його забирає до себе інший майстер, що не цурається заробляти гроші на чужих стражданнях. Саме тут він випадково дізнається правду про себе й минуле а також про своє кохання… тепер він має прийняти реальність й вирішити що робити із своїм життям….
Цей роман з елементами надприродного розповідає про боротьбу за правду та за свободу вибору. У творі підіймаються теми забороненого кохання, патріархальної системи влади, соціальної нерівності, корупції та безкарності «вершків суспільства», травм, провини та памʼяті.
Написано атмосферно та легко, концепція унікальна та цікава. І хоча твір призначений для дорослих, особисто я вважаю що він більше підійде для підлітків є, які шукають романтичну історію та не банальний сюжет.
Моя оцінка 8/10
Отже, по-перше,щоб отримати хоч трохи задоволення від цієї книги-не читайте анотацію.
По-друге, ця історія стала для мене найбільшим розчаруванням.
Я така зла на неї,що аж око сіпається.
Перші сторінки роману обіцяли нам альтернативну історію Англії 18 сторіччя,від якої вайбило містикою і загадками.
Адже нібито у звичайному історичному сетінгу ми зустрічаємо фразу на кшталт: де ти взяв книгу? Їх заборонено продавати,її треба поховати глибоко в землю!
Або: ходять чутки,що у одного графа вдома є ціла бібліотека. Навіжений.
Читачу одразу стає цікаво: а що це сталося? Чому так?
Я поринала в цю історію як в якусь казку. Від першої частини неможливо було відірватися! Я відчувала флер історій Сеттерфілд (яку я дуже люблю)
Але далі на мене чекало суцільне розчарування,адже виявилось,що ця історія на 70% звичайний любовний роман. Друга частина така нудна,що читати її було для мене тортурами. Через третю я вже продиралась тільки тому,що у мене в голові існує нездорова вимога до себе-дочитувати почате.
В цілому склалось таке враження,що це задумувалось як велике фентезі/альтернативна містична історія сторінок на 800, але потім авторка вирішила,що це ніхто не захоче читати і вирізала звідти все окрім кохання. Декілька сюжетних ліній просто кинути посеред дороги і не розкриті. Другорядні персонажі такі ж сиротливо покинуті,хоча у деяких з них був великий потенціал. Їх історії могли б зробити книгу обʼємнішою і цікавішою.
Мені б дуже сподобалась ця історія,якби авторка не відсікла у ній все цікаве,що задумувала. Тоді історія кохання і памʼяті була б родзинкою цього твору,я б ридала над долями героїв.
А так я просто поплювалась.
У мене все.
Сюжет поступово підводить до правди про минуле Еммета і про людей, які роками стирали памʼять своїм жертвам, приховуючи власні злочини.
У мене залишилися питання до самої фентезійної логіки. Часто зʼявлялося відчуття сюжетних дір, а деякі важливі події ставалися просто тому, що так було треба для сюжету. Як на мене, то було вже занадто багато співпадінь. Фінал теж трохи підвів, бо книга справляла вращення, що фінал буде хорошим, а його виявилося так мало, що я навіть не встигла нічого зрозуміти?
Якщо не сприймати «Палітурника» як серйозне фентезі, а читати як янг едалт – то це досить гідна та атмосферна історія. Особливо якщо вам ок ЛГБТ-лінія і хочеться чогось повільного, емоційного й трохи темного
Перш ніж стати підмайстром палітурниці Середіти, Еммет Фармер дещо пережив. Правда, він не памʼятає про це аж поки до рук йому не потрапляє книга із колекції заможного фабриканта Дарнея. На палітурці - його імʼя, отже в книзі - його спогади.
Знищивши книгу, він пригадає все…
Оправлення - це ритуал, що допомагає позбутися неприємних спогадів, «почати все з чистого листа». А для багатіїв типу Дарнея - це ще й спосіб приховати свої злочини.
Тут криється основна інтрига роману - Еммету належить вивести на чисту воду гвалтівника, що роками «стирає памʼять» своїм жертвам, пригадати власне минуле й осягнути своє призначення.
У книзі є жорстокі сцени, є трохи пікантних моментів і певна напруга, що трохи пожвавлює сюжет. Та в цілому - це любовний роман з нотками фантастики, а не навпаки