Відгуки і рецензії читачів
30.04.2024
Цікаво було у чому ж полягає секрет шаленої популярності книги «Панк 57» Пенелопи Дуглас. Прочитала…Тепер розумію у чому - багато гарячих сцен, підняття важливих підліткових тем, таких як сприйняття себе, визнання, популярність у школі, зрада друзів, проблеми з батьками. Це теми завжди будуть актуальними.
Мене чомусь збили з пантелику відбитки пальців на обкладинці книги - подумала, що буде якийсь злочин, але обійшлося без цього.
Нещодавно прочитала підліткову книгу«І де був той розум?..» Л. Дж. Шен і боялася, що вони будуть схожі і через це може бути вже не так цікаво… Але навпаки було захопливо.
Головний герой Міша такий класний, що неможливо у нього не закохатися. Хоча пірсинг у губі я не підтримую.
Загалом я б не сказала, що сюжет якийсь унікальний. Головна героїня - популярна дівчина з групи підтримки, а він - музикант і «поганий хлопчик». Пристрасть, сварки, шалене кохання… Але все одно - це було класне читання.
Що казати- я приємно вражена. Чекатиму з нетерпінням на нові переклади українською книг Пенелопи Дуглас.
Мене чомусь збили з пантелику відбитки пальців на обкладинці книги - подумала, що буде якийсь злочин, але обійшлося без цього.
Нещодавно прочитала підліткову книгу«І де був той розум?..» Л. Дж. Шен і боялася, що вони будуть схожі і через це може бути вже не так цікаво… Але навпаки було захопливо.
Головний герой Міша такий класний, що неможливо у нього не закохатися. Хоча пірсинг у губі я не підтримую.
Загалом я б не сказала, що сюжет якийсь унікальний. Головна героїня - популярна дівчина з групи підтримки, а він - музикант і «поганий хлопчик». Пристрасть, сварки, шалене кохання… Але все одно - це було класне читання.
Що казати- я приємно вражена. Чекатиму з нетерпінням на нові переклади українською книг Пенелопи Дуглас.
09.02.2024
Це не перша прочитана мною книга Дуглас, якщо рахувати, то, ого, третя! зважаючи на те, що я не фанатка жанру і книжки з такими от гарячими любовними сюжетами читаю рідко, то три — число немаленьке. Так от, не перша, але, мабуть, найкраща. Вона точно не шедевральна, не якась мега-крута, але в своєму жанрі — хороша, так. Скептично було налаштована через те, що головні герої ще, по суті, школярі(але повнолітні, це важливо), тож очікувала купу незручних сцен і підліткового максималізму. Власне, незручні і крінджові, як то кажемо нині, сцени таки траплялись, але вони не зіпсували загального враження, вписувалися в атмосферу. Сюжет теж непоганий, хоч спочатку доволі очікувано банальний, однак мені максимально сподобалась драматично-детективна лінія із матір'ю головного героя, за це великий плюс. Щодо головних героїв — вони моментами дратували, надміру драматизували, однак, знов таки, це було очікувано, тож я не сильно на це зважала. Другорядні персонажі теж вписались непогано й загалом їх авторка розкрила не гірша за Мішу і Раєн. Та й написана книжка непогано, читати її не нудно, рушії сюжету присутні і не завжди вони нелогічні чи надумані нізвідки, що теж добре. Дуглас непогано пише, коли не намагається створити щось супер-шокуюче(нервово згадую іншу її книгу, «Credence»). У підсумку, від мене четвірка по п'ятибальній шкалі.