Супутньо нас знайомлять з іншими героями, Хлоєю та Іланом, які вже давно хочуть знайти вхід у віртуальну гру, що межує з реальністю і виграти 300 тисяч доларів. Цікаво було читати як ігроманія та залежність впливає на людей, на що готові заради азарту та грошей.
Книга динамічна, моментами загадкова та трошки заплутана. Події перегукуються у минулому та сьогоденні і настільки тримають у напрузі що неможливо відірватись від читання книги.
Здавалось сюжет в цьому психологічному трилері простий та відомий, але навіть тут автор так закрутив, що під кінець я просто в шоці дочитала останні сторінки. Незвично, цікаво, дуже інтригуюче. Автор настільки влучно за морочив голову, що чим ближче до фіналу тим важче було зрозуміти де ж правда. Написано у своєму стилі, мені дуже сподобалось.
Усі намагаються знайти хоч якісь зачіпки, щоб напаси на слід цієї гри. Адже навіть сам шлях до гри – уже гра.
Коли до головного героя заявляється його давно забуте кохання, і сповіщає, що вона знайшла ключ, який приведе їх до «Пазлу», чоловік трішки повагавшись, все таки згоджується на божевільну авантюру.
Той самий ключ приводить головних героїв до закинутої божевільні, серед засніженої пустки.
А в середині будівлі вони зустрічають таких самих божевільних гравців, які готові пожертвувати всім заради перемоги.
Усі учасники мають тепер пройти небезпечні випробування, і лише один отримає заповітний приз.
Це дуже інтригуюча, непередбачувана, кривава книга. Від неї, буквально, кров холоне.
Я такі історії більше люблю у вигляді фільмів, але автору вдалося так кінематографічно написати свою історію, що я ніби кіно в колові подивилася.
Буду рада почитати щось ще в автору, тільки треба трішки відпочити від цієї історії.
І ось практично всю книгу ми спостерігаємо за тим, як група людей взаємодіє один з одним, які вони розкривають таємниці і хто виявляється справжнім "лиходієм".
Гра відбувається в покинутій психіатричній лікарні, гравці погоджуються з усіма умовами і починають гру, дороги назад вже немає.
Книга не даремно називається пазл, адже в кожному розділі є маленькі деталі, які в кінці складаються в один пазл.
Трилер дуже атмосферний, від навколишнього оточення стає моторошно, холодок по шкірі, все це реально уявляєш і навіть здається, що сам перебуваєш у цьому старому, покинутому та містичному місці. Тут реально немає нічого зайвого, все продумано до найдрібніших деталей, навіть те, що періодами здавалося дивним і вигаданим, у фіналі знаходить сенс. Всьому є пояснення.
Автор до кінця тримає читача у напрузі і справедливо може давати своєму твору почесну назву "психологічний трилер".