Головна героїня мені доволі імпонувала, розумна та врівноважена, цікава особистість без істерик. Читати про неї було цікаво.
Жорстокий світ, де аллонги були вищими, а хупара- слугами та рабами, бо були іншої нації, а не білими, та навіть аллонгів з дефектами теж цурали.
Занурюючись у новий фентезійний світ, спочатку важко звикнути до нього, до місць чи героїв, але далі стає все зрозуміло та цікаво. Важкі імена, трохи незрозумілий світ, завʼязка на релігії, зовнішності, расизму і звичайно ж магічний підтекст - все це робило книгу особливою та оригінальною.
Сюжет затягує, а світ дуже ретельно прописаний. Хоч початок мені йшов важко та вже друга частина книги йшла легко і я не могла відірватись. Фінал мене просто розбив, хотілось спитати : Невже не було іншого виходу? Сильне фентезі в той же час з багатьма важкими темами, книга дуже сподобалась.
Ми бачимо тоталітарний світ, жорстко закутий кайданками правил, які мають вберегти душі людей, залишити їх “чистими”, і навіть запобігти страшній смерті від доторку Мороку. Все підкоряється вченню Книги.
У Книзі сказано, що всі діти творця рівні, але, як доводить життя, деякі рівніші за інших. Головна героїня, Санда, пізнає це змалечку, бо має колір волосся, що на дещицю відрізняється від “чистого”. Інша “вада” ще у шкільному віці перевела її у ряди “неповноцінних”, відкинула на один з найнижчих щаблів негласної ієрархії. І маючи таке комбо вона мусить міцно вчепитись зубами, аби мати роботу та житло - дещицю незалежності від Родини у Світі Книги. Ми не бачимо цього шляху, але ми відчуваємо його у спогадах та поведінці дорослої Санди, її думках та реакціях на повсякденність.
У цьому світі сяк-так можна жити і працювати, навіть “неповноцінним”, навіть хупара, проте все летить шкерберть і неймовірно швидко, коли до лікарні, у відділення Санди потрапляє особливий пацієнт. І згодом вступає в дію Комітет Спасіння Нації. І приходить страх.
Цей страх, ця постійна напруга настільки реальні, що їх можна просто помацати. Ти не просто віриш, ти завмираєш разом із Сандою, не можеш дихати, настільки напружений, що можеш у будь-яку мить просто вибухнути, якщо вчасно не “стравити тиск”. І на тлі цього страху, невпевненості - кохання. Кохання, якому ти віриш. І гірка дрібка щастя від того кохання наприкінці оповіді, коли герої розуміють: це все, що вони можуть вирвати у Світу.
Хотіла написати ще багато чого, і навіть написала, але потім стерла півсторінки тексту (навіть шкода було). Чому? От, наприклад, я не боюся спойлерів навіть прямим текстом, а дехто не любить їх хоч прикритими, хоч завуальованими. Тому, аби нікому не псувати враження, ніц не скажу. Крім одного ;)
Після прочитання стає зрозумілішою (але не до кінця) обкладинка. І це бомбезно.
До речі. В кінці книги є словничок. Я прочитала його першим. Це допомогло краще зрозуміти, що до чого, глибше розкрити світ.