Планета людей та інші твори

Класичний переклад видатного українського перекладача Анатоля Перепаді

Передмова української літературознавиці й критикині Ганни Улюри 

Одного спекотного літнього дня майор де Сент-Екзюпері вирушив у розвідувальний політ і безслідно зник… Здається, що зірка, до якої він так прагнув долетіти все життя, нарешті вказала йому шлях. 

Небо завжди було другим домом льотчика-письменника, і відданість польоту, неначе крила літака, надихала, підносила все вище вгору, а потім, у стрімкому піке, спонукала оголювати душу на сторінках новел і романів. 

Поєднання автором романтики й фронтового братерства, фантастичних мрій і реалій війни, нестримного бажання вільного польоту й досвід окупації підіймає нас усе вище і запевняє, що у житті немає нічого кращого за небо і політ.

«Планета людей та інші твори» — це збірка трьох знакових літературних шедеврів, написаних Екзюпері у період розпалу Другої світової війни.

У романі «Нічний політ» автор веде нас крізь захмарну розповідь про фанатичного керівника аргентинської авіапоштової компанії Рів’єра, який лише після втрати відданого пілота-робітника приходить до усвідомлення, що любов і обов’язок у цьому світі — суперечливі, але рівноцінні. 

Роман «Планета людей» — це довга мальовнича подорож, присвячена другу Анрі Гійоме з Aéropostale: зворушлива підготовка до першого польоту, екстремальний зимовий рейс крізь Анди, стародавні вулкани, що видніються крізь ілюмінатор, політ над Сахарою та авіатроща в пустелі... А навколо бурі випробувань і мальовничих пейзажів — роздуми про сенс життя і місце людини у світі.

Книга-мандрівка завершується романом «Лист до заручника», що розкриває справжнє обличчя Франції після Другої світової. Антуан де Сент-Екзюпері веде розмову із другом, який опинився у пастці окупації, і ділиться власними почуттями, спричиненими війною. Обличчя людей, які втрачають свій рідний дім, рятуючи статки, жага повернути волю тим, хто став заручником в окупованій Франції, і страх втрати духовного світла стають тими небесними зірками, що змушують автора не здаватися і все вище підійматися у вільне небо.

Чому варто прочитати книжку «Планета людей та інші твори»?

• Під однією обкладинкою зібрано три знакові твори льотчика-письменника, що охоплюють період Другої світової війни.
• Глибока, поетична і чуттєва рефлексія де Сент-Екзюпері про світ, охоплений полум’ям нацизму і втрачених надій.
• Автобіографічні романи від класика французької літератури ХХ століття.
• Видання доповнене передмовою української літературознавиці і критикині Ганни Улюри.
• Три знакові твори де Сент-Екзюпері у класичних перекладах видатного українського перекладача Анатоля Перепаді.

Про автора:

Антуан де Сент-Екзюпері — французький письменник, що походив зі старовинної аристократичної родини та носив титул графа, пілот.Автор всесвітньо відомого роману «Маленький принц». У дванадцять років став учнем льотчика Жуля Ведріна і, закоханий у небо, більше ніколи не полишав цієї справи.

З початком Другої світової війни повернувся до французької військової авіації, попри окупацію Франції продовжував служити військовим льотчиком у Північній Африці. Був нагороджений Воєнним хрестом Французької Республіки.

Бойовий виліт 31 липня 1944 року став останнім для письменника-пілота. До 1998 року його вважали зниклим безвісти, доки не з’явились підтвердження його смерті.

Цитати:

Нічний політ триває довго, ніби хвороба. Коло літака треба чергувати, як біля постелі хворого. Треба допомагати людям, які руками, колінами, грудьми зустрічають нічний морок, б’ються з ним лице в лице і для котрих не існує — в цілому світі не існує нічого, крім хистких, невидимих стихій. Силою власних рук, наосліп, мають вони вирвати себе з цих стихій, ніби з морських глибин.

Земля краще за всі книги допомагає нам збагнути самих себе. Бо вона чинить нам опір. Людина спізнає себе у змаганні з перешкодами. Проте, щоб подолати їх, потрібне знаряддя. Потрібний рубанок чи плуг. Ходячи коло землі, хлібороб потроху вириває в природи деякі з її таємниць і добуває вселюдську правду. Так само й літак — знаряддя, що прокладає повітряні дороги, — приводить людину до всіх одвічних питань.

Бути людиною — це й означає відчувати, що ти за все відповідаєш. Паленіти соромом за вбогість, хоча вона ніби і не з твоєї вини. Пишатися перемогою, здобутою товаришами. І знати, що, муруючи, допомагаєш розбудовувати світ.

Річ зовсім не в авіації. Літак — не мета, тільки засіб. Життям важиш не задля літака. Бо ж не задля плуга оре хлібороб. Та літак допомагає вирватися з міста, від рахівників і писарів, і знову здобути ту істину, що нею живе хлібороб. Вертаєшся до людської праці й до людських турбот. 

Стикаєшся лице в лице з вітром, із зорями й ніччю, з пісками й морем. Намагаєшся перехитрувати стихії. Чекаєш світання, як садівник чекає весни. Чекаєш аеродрому, як обіцяного краю, і шукаєш своєї істини по зорях. Не стану нарікати на долю. Три дні я йшов, страждав од спраги, тримався слідів на піску, і вся надія моя — на росу. Я забув, де живуть мої побратими, і намагався знов одшукати їх на землі. Отакі турботи живих. І, далебі, це куди важливіше, ніж вибирати, в якому б то мюзик-холі збавити вечір.

Поваги до людини! Поваги до людини! Ось пробний камінь! Коли нацист поважає тільки того, хто на нього схожий, він поважає лиш самого себе. Відкидаючи творчі суперечності, він знищує всяку надію на перетворення людини і на тисячу років замість людини утверджує робота в мурашнику. Порядок задля порядку нівечить людину, позбавляючи її основного дару — перетворювати світ і саму себе. Життя творить порядок, проте порядок життя не творить.