Дівчина не розуміє, як світ може існувати, розвиватися, йти вперед, коли її коханий уже не зможе побачити новий світанок.
І от настав той день, коли дівчина все таки мусить стикнутися з реальним життям. На річницю смерті коханого, вона їздить на його могилу, щоб хоч так з ним побути.
А на шляху до місця призначення вона збиває пса.
І цей пес тепер змінить її життя назавжди.
Адже його хазяїн вічно в роз‘їздах, тому дівчина зголошується приглядіти за кудлатим псом.
Так починається переписка з цим загадковим чоловіком, за якою послідували зустрічі.
А незабаром і більш сильніші почуття увірвалися в серце головної героїні. Почуття які вона не кликала, і на які не була готова.
Чи готова?
Книга дуже мила, і навіть трішки хтива.
Але разом з тим, піднімає важливу тему переживання втрати.
Як жити далі, коли рідна людина уже не з тобою.
Чи жити далі взагалі можливо.
На фоні кумедних моментів, серйозні теми сприймаются не так болюче.
І той момент, що головна героїня змогла знайти в собі сили жити далі, вселяє надію.