Якщо ви читали першу частину, чи навіть уже дві книги, то ви зрозумієте з яким трепетом я брала в руки цю книгу, як я очікувала на неї.
Якщо ви читали бодай першу частину, ви зрозумієте яка ця книга, на скільки вона важлива і на скільки сильно потрапляє в саме серце і душу..
Я не знаю, що там читають зараз в школі, але я точно б внесла Татуювальника і Цильку в шкільну програму.. Ну чесно, признайтеся, адже так мало є тих, хто любив історію: усі ці сухі факти, дати, прізвища.. В підручниках немає душі, лише сухі факти, а вони мало кому до душі.
А от саме отакі книги можуть достукатися до молоді, показати якими були ті часи, що пережили люди, яким було життя. Можливо саме це допогло б оцінити молоді те, що вони мають.
А ще, якби мені дали обидві частини, з десяток книг, я б ходила і тицяла б їх дорослим, щоб вони їх також прочитали.
І взагалі, читайте Татуювальника, читайте Цильку, читайте усі книги пов'язані із воєнними і післявоєнними подіями, днями.. Це важливі книги, в яких є звісно біль, страх, голод, смерть, а поряд з усім цим жага до життя, віра у майбутнє, кохання. Ці книги показують цінність життя, того що ми маємо на фоні тих страшних подій.
Стільки всього ще хочеться сказати, стільки емоцій та вражень..
Та скажу лише одне, якщо ви не читали цю книгу та Татуювальника Аушвіцу, - не гайте час, зберіться, візьміть і прочитайте.