тропи:
? вимушена близькість;
? другий шанс;
? слоубьорн;
? роман на роботі.
тригери:
?втрата близької людини.
мої враження: починаючи читати цю книгу, я очікувала щось миле, легке, романтичне. Зважаючи на невеликий обсяг, я навіть подумала, що вона мені, можливо, не дуже сподобається… але не думала, що настільки ?
Я намагалася відтягнути читання кілька днів - читала зовсім потроху, по кілька розділів на день. Та вчора вирішила, що треба з нею завершувати. І я це зробила. Хоч і це було важко, бо абсолютно нецікаво.
Хоча сама задумка книги - досить прикольна. З цього можна було б зробити яскравий, спайсі любовний роман. Але, на жаль, цього я не отримала.
Про героїв. Я не зрозуміла ні героїню, ні героя. Якщо про дівчину авторка хоч трохи розповіла, показала її минуле, то про головного героя інформації майже немає. Можливо, якби додати кілька розділів з його боку, було б цікавіше.
Щодо головної героїні - вона страшенно дратувала.
Складалося враження, що вона взагалі не вміє говорити і вирішувати проблеми з близькими - з мамою, подругою, колишнім хлопцем. Більшу частину книги вони просто намагалися знайти спільну мову, потім у них стався спалах пристрасті, потім знову тиша… і зустріч через пів року.
Все виглядало як вирізані з контексту сцени, через що історія здавалась рваною. Авторка дуже розтягувала середину книги, а наприкінці - усе скинула в купку, не розписавши нормально події.
Єдине, що більш менш вдалося - минуле героїні. Авторка частково пояснила, чому вона така, як є, але навіть цього мені виявилось замало. Якщо героїня - успішна жінка, яка багато досягла у кар’єрі, але не може поговорити з мамою чи вирішити особисті проблеми - то для мене це виглядає нелогічно.
Головний герой - нормальний. Не скажу, що він вау, але й не поганий. Просто ніякий. Не розкритий зовсім.
Чи порадила б я цю книгу?
Мабуть, так, але лише тим, хто хоче скласти про неї власне враження.
Енді отримала таку бажану посаду, але її особиста історія може стати на заваді кар'єрі. Провести цілий місяць поряд з чоловіком, до якого відчуваєш злість не найкращий варіант. Але дівчина, дослухавшись до порад подруги, бере себе в руки і укладає перемир'я з Джеком.
Джек Карлсон чарівний, харизматичний і дуже милий. Він з першого дня намагався прояснити ситуацію, яка сталася п'ять років тому, але Енді старанно уникала будь-яких розмов на болючу тему. Скажу чесно, мене трохи бісила її поведінка, тікати від кожної неприємної ситуацію замість того, щоб вислухати людину і дізнатися, що насправді тоді сталося. А про цю жахливу подію повторювали мало не на кожній сторінці, але що ж це було я дізналася лише наприкінці книги.
В промотурі Енді і Джек поступово розкривалися, дізнавалися більше один про одного. Дівчина мусила стикнутися з проблемами, від яких старанно тікала, налагодити стосунки з матір'ю і почати жити далі.
Любовна лінія в книзі є, але вона не основна і їй не приділяється багато уваги. Авторка показала що треба вірити в те, що заслуговуєш на те, що тобі насправді хочеться, а не задовольнятися лише тим, що маєш.
Енді доволі вороже ставиться до Джека, почуття прямо дійсно ненависть і якщо спочатку я не розумію такого ставлення, то згодом отримую пояснення. Спочатку мені було нудно, прісні діалоги, багато ниття героїні, хоч потім стало цікавіше та враження вже трошки погіршилось від цього всього.
Хімія між героями була, але Енді довго ставилась до Джека вороже, а він наче відчував провину, тому довіра була дуже крихкою і створювалась дуже повільно. Більше була недовіра чим дружба.
Звичайно я розуміла, яка може бути розвʼязка з їхнім минулим, але книга читалась легко, хоч для мене вона не запамʼяталась чимось особливим. Загалом я б не сказала що історія погана, можливо потрапила не під той настрій. Фінал був доволі милим та романтичним, але історія мене не дуже вразила тому читати інші книги автора буду з обережністю.
Мені більше сподобалась сюжетна лінія про втрату близької людини , про важливість відпускати та переживати горе . Мені були дуже зворушливі моменти про її маму, тата , про її подругу . Ці стосунки були більш розкриті , ніж любовні . Непогана книга , але не стала моєю улюбленою , чисто на один раз
Роман «Погана реклама» розповідає про Енді, яка отримує омріяну посаду піар-менеджерки у популярному нью-йоркському видавництві. Все йде за планом, але є одне “але”: співпрацювати їй доведеться з відомим автором Джеком — хлопцем із її минулого. Вони навчалися разом в університеті й мали власну історію стосунків. Тепер їхні шляхи знову перетинаються.
Разом вони вирушають у європейське турне, де повинні збудувати вже не романтичні, а ділові стосунки. До чого це призведе? Для мене фінал лишився відкритим.
Попри цікаву ідею, робота авторки залишила змішані враження. Серед інших романтичних історій цей роман здається слабшим. Герої викликають симпатію, сюжет витриманий, а сцени з життя сучасного автора — добре прописані. Це не дивно, адже авторка працювала у видавництві, тож у книзі не бракує реалістичних описів професійних буднів.
Водночас книзі бракує динаміки й романтичної напруги. Полум’я пристрасті між героями так і не спалахнуло, хоча фінал здивував небанальним підходом. Хотілося б більше «хімії» між головними персонажами. Між іншим, книга має рейтинг 18+.
Мені не сподобалась надмірна увага до відносин головної героїні з батьками, роздумів, сліз і спроб відпустити минуле, щоб почати нове щасливе життя. Мабуть, такі персонажі мають імпонувати, щоб подобатися.
Три години — рівно стільки я витратила на читання в потязі з Києва до Дніпра.
Три бали — моя оцінка за легкість, невимушеність, непередбачуваність та фінальні глави.