Поговорімо про Ізраїль. Путівник для допитливих, розгублених та обурених

Від експерта, який розуміє обидві сторони одного з найскладніших, суперечливих конфліктів у світі, найсучасніший путівник про Ізраїль та ізраїльсько-палестинське питання.

Сьогодні відносини між ізраїльським та палестинським народами є одним із найскладніших конфліктів у світі. «Чи не могли б ви коротко і ясно розповісти про ситуацію у Ізраїлі?» На це питання Даніель Сокач звик відповідати майже щодня. Як голова фонду «Новий Ізраїль», метою якого є збереження рівності та демократії для всіх ізраїльтян по обидві сторони конфлікту, він добре обізнаний з актуальним станом справ на цій території.

Ця книжка — спроба розповісти історію конфлікту і примирити столітню боротьбу двох народів. Автор намагається пояснити, чому Ізраїль та ізраїльсько-палестинський конфлікт викликає такі суперечливі думки. Разом із путівником, який проводить читача актуальними проблемами регіону, автор подає історичний огляд країни від біблійних часів до сьогодення.

Чому варто прочитати книжку «Поговорімо про Ізраїль»:

• Стисло і вичерпно книжка подає історію конфлікту — від його зародження у XIX столітті до останніх обстрілів між Ізраїлем та ХАМАС у травні 2021 року.
• Легко, раціонально й з повагою до обох сторін автор заглиблюється в актуальні проблеми, які постали перед Ізраїлем сьогодні та потребують вирішення у найближчому майбутньому — зовнішній вплив, поселення на окупованих територіях та інші.
• У кінці книжки подано «Словник конфлікту» для прояснення різних термінів і глибшого розуміння тексту читачами.

Про Деніеля Сокач:

Деніел Сокач — американський активіст, генеральний директор New Israel Fund. На знак визнання лідерства та впливу Сокача неодноразово включали в «Forward 50» The Jewish Daily Forward — щорічний список з п’ятдесяти провідних єврейських осіб, які приймають рішення, активістів і тих, хто має значний вплив на єврейську громаду.

Цитати з книжки Поговорімо про Ізраїль

Про перші роки існування Ізраїлю

За перші десять років існування Ізраїлю його населення зросло більш ніж у два з половиною рази, до двох мільйонів осіб. У перші роки після проголошення незалежності в Ізраїль іммігрувало понад 140 тисяч уцілілих жертв Голокосту. Молодий Ізраїль переслідували примари таборів смерті. Цієї теми уникали — вона надто розходилась з ізраїльським ідеалом міцного, сильного та самодостатнього «нового єврея», — і водночас її присутність відчувалася скрізь. У 50-х роках по ізраїльському радіо щодня зачитували списки прибулих у країну, сподіваючись, що сім’ям вдасться возз’єднатись. І попри те, що тисячам родин це таки вдалося, жертвам Голокосту було важко вписатися в нове суспільство, а корінні ізраїльтяни не знали, що з ними робити.

Про напад єгипетсько-сирійських збройних сил на Ізраїль у Судний день

З наближенням жовтня 1973 року ізраїльтяни були зайняті приготуваннями до святкування Ямім Нораїм, а не до війни. За ізраїльською традицією, на перше з цих свят, Ро га-Шана (єврейський Новий рік) євреї йдуть на пляж або в парк, влаштовують сімейні барбекю. А на Йом Кіппур — Судний день, найсвятіше свято року, — по всій країні зупиняється вся робота. Більшість ізраїльських євреїв, навіть невіруючих, у цей день можна побачити або в синагогах, або вдома. Саме там вони й були в Судний день 6 жовтня 1973 року, коли завили сирени, сповіщаючи про повітряну небезпеку.

Про поселення на Зеленій лінії на західній стороні Йордану

У поселеннях, збудованих по Зеленій лінії на Західному березі річки Йордан після того, як Ізраїль анексував його в Йорданії в 1967 році, проживає понад 440 000 ізраїльських євреїв(217). Ще приблизно 200 000 ізраїльтян живуть у районах, збудованих у Східному Єрусалимі, який Ізраїль теж захопив у ході Шестиденної війни і який теж розташований на Зеленій лінії. Ізраїль анексував Східний Єрусалим після 1967 року, оголосивши його частиною Ізраїлю (на відміну від Західного берега). Однак решта країн світу не визнала цю анексію і вважає Східний Єрусалим частиною палестинських територій, окупованих Ізраїлем, та столицею майбутньої Палестинської держави.