Щодо сюжету. У книзі переплітаються історії трьох жінок — Аліси, Шарлотти та Сабіни, які стають хижачками та вбивцями. У відгуках я бачила багато захоплення тим, як героїні з жертв перетворюються на тих, хто може за себе постояти. Але для мене ця історія швидше про суцільний аб'юз, кровопролиття та несправедливість. Сюжет дуже затягнутий, події розвиваються мляво й одноманітно, я не знайшла для себе нічого нового. Героїні видалися радше пласкими, ніж глибокими чи багатогранними. Їхні спогади та емоційні переживання втомлювали, а цілі абзаци в дужках — це окремий вид мук. Квір-лінії мене не відштовхують, і це, мабуть, наймасштабніша квір-історія, яку я читала, але авторці так і не вдалося мене зацікавити нічим.
Поховай наші кості в опівнічній землі
Життя, аби кохати. Ніч, аби померти. Вічність, аби помститися
Бостон, 2019 рік. Вісімнадцятирічна Аліса Мур — першокурсниця Гарвардського університету. Після того як вона привела додому з вечірки таємничу жінку, наступного дня дівчина прокинулася, не відчуваючи серцебиття, а ще відчувала ненаситний голод. Вона не могла пригадати, що саме сталося, і вирішила розшукати жінку, яка бачила її останньою. Єдиними підказками були фотографія на її телефоні та ім'я Лотті.
Лондон, 1827 рік. Шарлотта Сазерленд знайомиться з Сабіною Буше, красивою молодою вдовою. З кожним балом їхня дружба стає все більш інтимною, і до кінця сезону жінки стають нерозлучними. Коли Шарлотта відкриває свої почуття, Сабіна обіцяє їй краще життя. Тієї ж ночі Шарлотта жертвує своїм серцебиттям заради вічного життя, сповненого кохання і голоду.
Це мало бути початком ідеальної історії кохання, що триватиме десятиліттями. Але з плином часу Шарлотта помічає, що Сабіна безповоротно змінюється. Що станеться, якщо ніхто, навіть Шарлотта, не зможе її зупинити?
Чому варто прочитати книжку «Поховай наші кості в опівнічній землі»?
- Готичний, чуттєвий і безжально чесний роман, який поєднує історичну прозу, містику й психологічну драму.
- Історія про життя і смерть, про вибір, що змінює тіло й душу, і про жінок, які відмовляються бути жертвами у світі, збудованому не для них.
- Сильні героїні, які борються за свободу в жорстоких системах.
- Темна естетика Шваб: готика, тілесність, голод і безсмертя як метафори внутрішньої порожнечі.
- Кохання без ілюзій: пристрасть, що може стати порятунком або прокляттям.
- Роман ставить питання про ідентичність, пам’ять і ціну виживання.
Поховай наші кості в опівнічній землі — готичний роман про безсмертя, пристрасть і темні таємниці
«Поховай наші кості в опівнічній землі» — це глибоко емоційна, готична і сміливо чесна історія про дві жінки, які зустрілися в різні епохи, але зв’язані кров’ю, жагою і вибором, що змінює все. Роман ідеально поєднує історичну прозу, сучасний темний роман і квір-естетику, занурюючи читача у світ, де вампіризм — це метафора голоду, болю і сили.
Про що книга?
-
Бостон, 2019 рік. Студентка Гарварду Аліса Мур прокидається після вечірки з нульовим пульсом — але з новим, нищівним голодом і уривками спогадів. Вона знає лише ім’я — Лотті — і бачить її обличчя на своєму телефоні. Починається небезпечне розслідування…
-
Лондон, 1827 рік. Шарлотта Сазерленд закохується в Сабіну Буше, загадкову вдову. Історія, яка мала стати вічною казкою про любов, перетворюється на жахливий повільний занепад, коли Сабіна змінюється…
Ідеальна книга для тих, хто любить:
-
готичні історії та темне фентезі про вампірів
-
романи з лесбійською романтичною лінією
-
книги про жінок і вибір, тілесність, владу та кохання без прикрас
-
книги з феміністичним поглядом на класику жанру
-
атмосферу «Багряної піни», «Історії служниці» або «Моєї темної Ванесси», але з вампірами
Чому варто замовити на Laboratory.ua?
-
Кешбек 15% з кожної покупки
-
Безкоштовна доставка при замовленні від 800 грн
-
Подарункові, якісні видання для вашої домашньої бібліотеки
-
Завжди актуальні новинки фентезі, дарк романів і готичної прози
Щодо сюжету. У книзі переплітаються історії трьох жінок — Аліси, Шарлотти та Сабіни, які стають хижачками та вбивцями. У відгуках я бачила багато захоплення тим, як героїні з жертв перетворюються на тих, хто може за себе постояти. Але для мене ця історія швидше про суцільний аб'юз, кровопролиття та несправедливість. Сюжет дуже затягнутий, події розвиваються мляво й одноманітно, я не знайшла для себе нічого нового. Героїні видалися радше пласкими, ніж глибокими чи багатогранними. Їхні спогади та емоційні переживання втомлювали, а цілі абзаци в дужках — це окремий вид мук. Квір-лінії мене не відштовхують, і це, мабуть, наймасштабніша квір-історія, яку я читала, але авторці так і не вдалося мене зацікавити нічим.