Помаранчева кудлата хмара
«Помаранчева кудлата хмара» Рустама Гаджієва — п’єса про Емму та її батька, які вирушають на Поділля побачити квітку, що цвіте раз на п’ятдесят років. Після інсульту тато плутає слова, і лише Емма здатна зрозуміти, що він хоче сказати. Донька задумує поїздку як подарунок, тож герої мають конкретне місце й причину, щоб вирушити в дорогу.
Пошуки квітки й розмови батька з донькою
Емма має вловити, яку думку батько намагається передати, навіть якщо називає щось іншим словом. Так у спільній поїздці стає помітним те, чого не побачив би сторонній співрозмовник. Донька знає звички батька й чує сенс за неточностями. Пошуки квітки дають їм завдання, яке стосується їх обох, а дорогою поруч із турботою з’являються смішні ситуації, жаль і почуття провини. У драматичній формі ці зміни можна вловити за тим, як герої говорять і як відповідають одне одному.
Подільська говірка та оповідачі з узбіччя
Історію переповідають миші, кроти, лелеки й бобри, яких можна зустріти на маршруті. Кожен голос переносить увагу на інший відтинок дороги й дає подивитися на людей збоку. Подільська говірка в репліках додає місцевості звучання. Читач може почути, як говорять персонажі, навіть коли сцена вже перейшла від людської родини до тварин-оповідачів. Українське видання проілюструвала Євгенія Олійник.
Книжка підійде тим, хто шукає сучасну українську драматургію про стосунки дорослої дитини з батьком. Її форма особливо цікава, якщо хочеться читати діалоги вголос і помічати, як змінюється одна історія, коли її підхоплює інший голос.