Читала англійською, бо люблю детективи й трилери, але зрозуміла, що ця історія буде досить проста, тож вирішила хоча б трохи ускладнити її для себе таким способом.
Як для янг-едалт літератури, книга виявилася непоганою. Сюжет начебто закручений, авторка намагається тримати інтригу, є несподівані повороти. Але якщо говорити чесно, у мене залишилося враження, що більшість проблем героїні вирішувалася не через її здібності чи продуманий план, а просто через везіння та випадковості. У деяких моментах це відчувалося майже як “суперздібності”, які їй дозволяють усе розкрити.
Загалом, це легкий детектив, який підійде для тих, хто не часто читає книги цього жанру або тільки починає знайомитися з детективами. Для більш досвідчених читачів історія може здатися трохи передбачуваною та поверховою. Але якщо сприймати її як легке й ненав’язливе читання, то враження будуть цілком приємними
"Посібник з убивства для хорошої дівчинки" створює атмосферу, в якій панує таємничість маленького містечка, де все виглядає ідеально на поверхні, але під нею ховаються страхи, секрети і темні історії. Ця атмосфера дуже нагадала мені стилістику серіалу "Твін Пікс". Ще одна причина, чому це ідеальне читання на осінь (навіть пізню).
Тут також переплітаються підліткові переживання та розслідування, в якому кожен з героїв намагається знайти своє місце у світі, де все не таке, яким здається.
Особливо сильні враження залишають вирізки зі справи Піппи. Це додає розслідуванню інтриги та змушує читача активно включатися в процес. Я почала робити свої власні нотатки, намагаючись розгадати, хто насправді винен, що зробило книгу ще більш захоплюючою (шкода, що не знайшлося саме червоних ниток).
Що мене ще вразило - це глибина стосунків між підлітками. А саме, їхнє вміння приховати секрети та власні трагедії. Тут теж у мене є паралель - серіал "13 причин чому", яким я захоплювалась свого часу. Таким чином, всі герої проходять через різні ситуації - булінг, кохання, наркотики - і тому кожний хоче приховати свій досвід. Всі ці емоції пронизують атмосферу, додаючи динаміки і спонукаючи до роздумів про те, як одні й ті самі обставини можуть сприйматися абсолютно по-різному різними людьми.
Одним з найбільш вражаючих образів для мене був Раві. Раві змушений жити під тиском звинувачень, при цьому намагаючись зберегти для себе спогади, яким хорошим був його брат. Зрозуміло, чому він вирішив допомогти Піппі.
При цьому, цікаво, який культ місцеві зробили з Енді. Енді стає символом у місті, її образ носить статус невинної жертви, і цей культ не лише надає трагедії ще більшої значущості, але й змушує героїв і читачів знову й знову ставити питання: хто насправді була Енді і що її смерть означала?
Я б порекомендувала цю книгу всім, хто любить розгадувати загадки і занурюватися в історії, де кожен герой має свою історію.
Головна героїня, Піппа Фітц-Амобі, – старшокласниця з маленького містечка, яка береться за розслідування справи про вбивство, яке сталося п'ять років тому. Всі вважають, що це очевидний випадок, де винного вже знайдено, але Піппа не погоджується з загальною думкою. І ось тут починається справжня магія книги – її допитливий розум і неймовірна рішучість.
Мені дуже сподобалося, як Джексон побудувала сюжет. Це не просто розслідування вбивства, а цілий калейдоскоп людських доль, кожен персонаж – зі своєю таємницею, своїм болем і своїми мотивами. Піппа, незважаючи на свою молодість, дуже уважно і дбайливо підходить до кожного свідка, кожної деталі. Вона ставить такі питання, які навіть досвідчені детективи могли б упустити.
Крім того, Піппа – дуже реалістичний персонаж. Вона не бездоганна, іноді помиляється, іноді сумнівається у своїх силах, але завжди знаходить в собі сили рухатися далі. Її сміливість і наполегливість дійсно надихають. А її відносини з друзями, родиною і новими знайомими роблять її ще більш живою і багатогранною.
Ще один великий плюс книги – це її атмосфера. Маленьке містечко, де всі знають один одного, де є свої секрети і інтриги. Джексон чудово передає цей дух маленької громади, де плітки можуть бути небезпечнішими за зброю. Читач буквально відчуває напругу, коли Піппа поступово розплутує цей клубок брехні і напівправд.
Окремо хочу сказати про формат книги. Вона написана у вигляді нотаток, стенограм, інтерв'ю і повідомлень, що додає ще більшої реалістичності. Це робить читання ще більш захоплюючим і інтерактивним, ніби ти сам береш участь у цьому розслідуванні разом з Піппою.
І фінал! Ох, цей фінал. Скажу чесно, я не очікувала такого повороту. Він змусив мене перегорнути останні сторінки з прискореним серцебиттям. Холлі Джексон вміє тримати інтригу до самого кінця, і це дуже цінно в сучасних детективах.
Загалом, завдяки своїй янг-едалтовості книжка легка, швидко читається, не потребує страшних зусиль, настійно рекомендується при нечитуні та спеці, на якій мізки плавляться
І Я НАРЕШТІ МОЖУ ПОЧАТИ ДИВИТИСЯ СЕРІАЛ
Піп - підлітка, що навчається в старшій школі. Має маму, вітчима, брата та кошлатого пса. Любить навчатись та структурувати вивчення. Аще її муляє вбивство, що трапилось пять років тому в її маленькому містечку. Тому, звісно, вона обирає для теми шкільного дослідження саме його. А чи варто взагалі шурхати палкою в минулому намагаючись докопатись до правди, а чи хай би воно все так і було?
Ця справа тоді сколихнула все містечко і поламала життя не одній родині.
Але Піп впевнена, що тоді поліція не докопалася до правди.
А вона - зможе.
Коли Піп почала своє дослідження, вона навіть не уявляла в що вона вплутається, скільки секретів виллється назовні.
Скільки людей приховує свою справжню суть.
Які втрати понесе сама Піп.
Але відчуття справедливості у дівчини таке величезне і значне, що вона не зможе закрити очі і залишити все як є, щоб не ламати звичне життя містечка, яке так глибоко поховало свої таємниці.
Я уже не памʼятаю, коли детектив мене так захоплював. Мені завжди нудно читати всі ці колупання в доказах, допити свідків.
Але з цією книгою для мене зіграло все.
Тут дуже класні, харизматичні персонажі. Гумор авторки - просто топ.
І справжнього вбивцю я не вгадала.
Уже чекаю на наступні частини.
Обкладинка, зріз, верстка (мапа, схеми, "скріни") - мені подобається все!
(до речі, подивитись в інстаграмі на домашнє видання - воно не таке розкішне)
Крім того, це не банальний підлітковий детективчик про малу нишпорку, що любить лізти в чужі справи, а історія із дидактичним змістом. У ній послідовно й дуже ненав'язливо розкриваються важливі посили та настанови підліткам про булінг та аб'юз, про токсичні стосунки, про расизм і ксенофобію, про наслідки вживання наркотиків і алкоголю (ого, скільки всього!) і про відповідальність за свої вчинки.
Дуже гарно продумана форма оповіді у вигляді фрагментів "допитів" і щоденникових записів, що чергуються з розповіддю від першої особи, ніби, дає змогу "роздивитися" історію під різними кутами й навіть почуватися причетними до розслідування (крута ідея!).
Хоч героїня подекуди нагадує Еркюля Пуаро в картатій спідничці (аналітичними здібностями і звичкою ставити питання руба), та все ж купа зачіпок і підказок, що так і сиплються на неї зусібіч, не дають забути, що це - підлітковий роман.
Я, мабуть, не дуже уважна читачка і більшість "натяків" про особу вбивці пропустила, але коли таємницю було розкрито подумала: "тю! та це ж було очевидно".
Що ще мені сподобалось, так це адекватні й дуже приємні головні герої. І навіть натяки на романтику тут здавалися доречними й дуже "обережними" - без підліткових пристрастей і ванілі.
Як не брати до уваги кількість злочинів на квадратний кілометр, книга дуже добра й лишає позитивний післясмак. Я не проти продовження).