Відгуки і рецензії читачів
22.01.2026
«Повернення Рейчел Прайс» Голлі Джексон
Видавництво рідбері
Напружений та динамічний психологічний трилер від авторки бестселерів «Посібник хорошої дівчинки з вбивства» та «Виживуть п’ятеро».
Як завжди письменниця майстерно закручує сюжет, накидає таємниць та питань й тримає градус до останньої сторінки .
16 років тому з власної машини загадково зникла Рейчел Прайс, залишивши свою дворічну доньку. Пошуки жінки так ні до чого й не призвели.
Анабель росла із батьком й нині приймає участь у зйомці документального фільму про її матір. Їй це дається не легко, адже вона дедь не втратила ще й батька, якого звинувачували у вбивстві дружини. Усі сподіваються що майбутня картина нарешті реабілітує репутацію сім’ї, аж раптом на порозі зʼявляється замордована та змучена Рейчел. Вона розповідає страшну історію свого викрадення й начебто можна нарешті повернутися до нормального життя. Але Бел не вірить матері і з кожним днем підозри лише зростають. Вона починає власне розслідування аби зрозуміти що ж сталося насправді і чи загрожує небезпека її родині.
Мені щиро подобається стиль авторки і гадаю для молодої аудиторії це дуже вдалий заплутаний роман. Але разом з тим мене трохи бісила героїня що своєю поведінкою скоріше нагадувала 15 річну підлітку а не 18-річну дівчину. Ну то таке)
Сюжет я розгадав на 130-х сторінках, але все одно отримав задоволення до кінця твору, тому можу сміливо рекомендувати читанку для гарного відпочинку.
Моя оцінка 8/10
Видавництво рідбері
Напружений та динамічний психологічний трилер від авторки бестселерів «Посібник хорошої дівчинки з вбивства» та «Виживуть п’ятеро».
Як завжди письменниця майстерно закручує сюжет, накидає таємниць та питань й тримає градус до останньої сторінки .
16 років тому з власної машини загадково зникла Рейчел Прайс, залишивши свою дворічну доньку. Пошуки жінки так ні до чого й не призвели.
Анабель росла із батьком й нині приймає участь у зйомці документального фільму про її матір. Їй це дається не легко, адже вона дедь не втратила ще й батька, якого звинувачували у вбивстві дружини. Усі сподіваються що майбутня картина нарешті реабілітує репутацію сім’ї, аж раптом на порозі зʼявляється замордована та змучена Рейчел. Вона розповідає страшну історію свого викрадення й начебто можна нарешті повернутися до нормального життя. Але Бел не вірить матері і з кожним днем підозри лише зростають. Вона починає власне розслідування аби зрозуміти що ж сталося насправді і чи загрожує небезпека її родині.
Мені щиро подобається стиль авторки і гадаю для молодої аудиторії це дуже вдалий заплутаний роман. Але разом з тим мене трохи бісила героїня що своєю поведінкою скоріше нагадувала 15 річну підлітку а не 18-річну дівчину. Ну то таке)
Сюжет я розгадав на 130-х сторінках, але все одно отримав задоволення до кінця твору, тому можу сміливо рекомендувати читанку для гарного відпочинку.
Моя оцінка 8/10
07.01.2026
Бел усе своє життя жила в тіні своєї матері - Рейчел Прайс.
Кожен зустрічний каже, як вона схожа на маму, який у неї ідентичний голос. Як від такого не біситися?
Але один момент жити в тіні матері, яка присутня в твоєму житті, а зовсім інший - коли ти цю жінку навіть не памʼятаєш.
Рейчел Прайс була щасливою дружиною, хорошою мамою, прекрасною працівницею - але одного дня вона зникає, залишаючи свою малолітню доньку в машині.
Заочно Рейчел вважають мертвою, але справу про зникнення так і не закрили.
І от пройшло 16 років, у батька Бел складні фінансові труднощі, тому він згоджується на те, щоб про зникнення його дружини зняли документальний фільм. І в результаті до зйомок дотична вся родина.
І всі ніби не проти виставляти на загал своє життя, свої спогади про Рейчел. А от для Бел - це тортури. Адже вона єдиний свідок, хоча нічого і не памʼятає.
Її проводять через усі травматичні події минулого, щоб зняти «емоційні» кадри.
Але що може бути більш емоційніше ніж повернення блудної матері після 16 років відсутності?
От так, одного дня Рейчел повертається додому, щоб сколихнути життя цієї дружньої родини.
Перші сторінок 70 мені були занадто солодкі. Уся ця ідеальна сімʼя, де кожен підтримує один одного. Тільки Бел, навіть зі своїми вадами, здавалася реальною.
Але, коли повернулася Рейчел, от тут уже почалася справжня мʼясорубка.
Я не знаю як авторка це робить, але кожна її книга тримає в напрузі від першої до останньої сторінки.
Деякі мої здогадки виявилися правдою, але вони були такими прісними, а авторка додала в них несподіваних спецій.
Кожен зустрічний каже, як вона схожа на маму, який у неї ідентичний голос. Як від такого не біситися?
Але один момент жити в тіні матері, яка присутня в твоєму житті, а зовсім інший - коли ти цю жінку навіть не памʼятаєш.
Рейчел Прайс була щасливою дружиною, хорошою мамою, прекрасною працівницею - але одного дня вона зникає, залишаючи свою малолітню доньку в машині.
Заочно Рейчел вважають мертвою, але справу про зникнення так і не закрили.
І от пройшло 16 років, у батька Бел складні фінансові труднощі, тому він згоджується на те, щоб про зникнення його дружини зняли документальний фільм. І в результаті до зйомок дотична вся родина.
І всі ніби не проти виставляти на загал своє життя, свої спогади про Рейчел. А от для Бел - це тортури. Адже вона єдиний свідок, хоча нічого і не памʼятає.
Її проводять через усі травматичні події минулого, щоб зняти «емоційні» кадри.
Але що може бути більш емоційніше ніж повернення блудної матері після 16 років відсутності?
От так, одного дня Рейчел повертається додому, щоб сколихнути життя цієї дружньої родини.
Перші сторінок 70 мені були занадто солодкі. Уся ця ідеальна сімʼя, де кожен підтримує один одного. Тільки Бел, навіть зі своїми вадами, здавалася реальною.
Але, коли повернулася Рейчел, от тут уже почалася справжня мʼясорубка.
Я не знаю як авторка це робить, але кожна її книга тримає в напрузі від першої до останньої сторінки.
Деякі мої здогадки виявилися правдою, але вони були такими прісними, а авторка додала в них несподіваних спецій.
23.12.2025
Рейчел Прайс - мати Анабел і дружина Чарлі Прайса зникла холодної днини, залишивши по собі дворічну доньку на задньому сидінні авто. В авто була включени пічка, закриті двері, тож дівчинка не змерзла. У машини світили фари, тож її одразу помітили, і дитина не була довго сама. але чому Рейчел прайс зникла? Це було викрадення, вбивство чи втеча?
Шістнадцять довгих років родина Прайсів потерпає від підозр, косих поглядів, шепоту за спиною. Родина міцно тримається, Чарлі і Бел, батько і донька - нерозлучний тандем, який підтримує один одного повсякчас. Тато ніколи не бреше. Тато ніколи її не покине. Тато завжди примчить, варто лише йому зателефонувати. Також у Бал є двоюрідна сестра Картер, дядько Джефф і тітка Шерріл, а також любий дідусь Патрік, який, на жаль, зараз втратив память після інсульту. Та попри це Бел його дуже любить, бо він теж завжди був поруч, постійно читав їй та позичав “особливі” книги зі своєї колекції.
А от батьки зниклої Рейчел відгородилися від родини Прайсів, адже вони вважали, що Чарлі вбив їх доньку.
Відправною точкою книги стає документальний фільм, який група британських журналістів приїздить знімати про зникнення Рейчел. Інтервю з Бел. Весь фокус на дівчині. Ми бачимо і чуємо історію, яка відбулася багато років тому, бачимо, що відчуває Бел. Разом з нею нервуємо і… боїмося, бо дівчина постійно відчуває страх бути покинутою, хоч і не завжди розуміє це.
А ще з Бел відбуваються дивні речі: вона забуває закривати двері, виключати воду в душі, вимикати плиту… Іноді напруга настільки велика, що Бел краде дрібні речі, як от шахову фігуру в готелі, ручку в поліцейському відділку, резинку однокласниці, і тоді хоч трохи може дихати…
Та ось, через кілька днів після початку зйомок документального фільму, Рейчел Прайс повертається. Вона вбрана в той самий одяг, що був на ній в момент зникнення, брудна, волосся почекрижене. Вона приходить додому і розповідає свою історію спочатку Бел, потім Бел і Чарлі, якого дівчина викликала з роботи, потім поліції… І Бел ловить її на дрібних обмовках. Що це? Бел щось не так зрозуміла або переплутала, як уже бувало з нею останнім часом? Рейчел бреше? Це якась містифікація? І чому батько, який ще вчора казав: “Якщо моя дружина повернеться, я обійму її і скажу, як сильно її люблю. Всі питання - потім”, - влаштовує Рейчел формальний допит, навіть не дивиться на неї, відсторонюється, і зрештою зникає з дому?
Це було цікаво і несподівано. Так, одразу було зрозуміло, що “щось не так”, просто за “законом жанру” ?, але що саме не так? І хто насправді ким маніпулював?
У книзі сіра-сіра мораль. Я не можу засуджувати Рейчел Прайс за її вибір і рішення, як саме відплатити за те, що її тримали багато років в ув'язненні.
Трансформація Бел показана непогано. Заважали, правда, “клубки у животі” у більшій частині книги. Я розумію, на чому саме хотіла наголосити авторка, можливо, це “ок” для англомовної літератури, але після кількох перших розділів хотілося порадити Бел звернутися до гастроентеролога або що, аби нарешті вирішили її проблеми з ШКТ.
Не вистачило мотивації Картер. Чому вона прийняла саме таке рішення?
“Спотикнула” паелья. “Класична” паелья - мясна. Найближчий аналог, мабуть, плов. І от уявіть, ви кажете: “Замовимо плов”, - і чуєте у відповідь, що хтось не їсть креветки. Яка буде перша реакція? Правильно, ступор. І лише потім - розуміння, що малась на увазі паелья з морепродуктами. Саме це варто було підкреслити.
Шістнадцять довгих років родина Прайсів потерпає від підозр, косих поглядів, шепоту за спиною. Родина міцно тримається, Чарлі і Бел, батько і донька - нерозлучний тандем, який підтримує один одного повсякчас. Тато ніколи не бреше. Тато ніколи її не покине. Тато завжди примчить, варто лише йому зателефонувати. Також у Бал є двоюрідна сестра Картер, дядько Джефф і тітка Шерріл, а також любий дідусь Патрік, який, на жаль, зараз втратив память після інсульту. Та попри це Бел його дуже любить, бо він теж завжди був поруч, постійно читав їй та позичав “особливі” книги зі своєї колекції.
А от батьки зниклої Рейчел відгородилися від родини Прайсів, адже вони вважали, що Чарлі вбив їх доньку.
Відправною точкою книги стає документальний фільм, який група британських журналістів приїздить знімати про зникнення Рейчел. Інтервю з Бел. Весь фокус на дівчині. Ми бачимо і чуємо історію, яка відбулася багато років тому, бачимо, що відчуває Бел. Разом з нею нервуємо і… боїмося, бо дівчина постійно відчуває страх бути покинутою, хоч і не завжди розуміє це.
А ще з Бел відбуваються дивні речі: вона забуває закривати двері, виключати воду в душі, вимикати плиту… Іноді напруга настільки велика, що Бел краде дрібні речі, як от шахову фігуру в готелі, ручку в поліцейському відділку, резинку однокласниці, і тоді хоч трохи може дихати…
Та ось, через кілька днів після початку зйомок документального фільму, Рейчел Прайс повертається. Вона вбрана в той самий одяг, що був на ній в момент зникнення, брудна, волосся почекрижене. Вона приходить додому і розповідає свою історію спочатку Бел, потім Бел і Чарлі, якого дівчина викликала з роботи, потім поліції… І Бел ловить її на дрібних обмовках. Що це? Бел щось не так зрозуміла або переплутала, як уже бувало з нею останнім часом? Рейчел бреше? Це якась містифікація? І чому батько, який ще вчора казав: “Якщо моя дружина повернеться, я обійму її і скажу, як сильно її люблю. Всі питання - потім”, - влаштовує Рейчел формальний допит, навіть не дивиться на неї, відсторонюється, і зрештою зникає з дому?
Це було цікаво і несподівано. Так, одразу було зрозуміло, що “щось не так”, просто за “законом жанру” ?, але що саме не так? І хто насправді ким маніпулював?
У книзі сіра-сіра мораль. Я не можу засуджувати Рейчел Прайс за її вибір і рішення, як саме відплатити за те, що її тримали багато років в ув'язненні.
Трансформація Бел показана непогано. Заважали, правда, “клубки у животі” у більшій частині книги. Я розумію, на чому саме хотіла наголосити авторка, можливо, це “ок” для англомовної літератури, але після кількох перших розділів хотілося порадити Бел звернутися до гастроентеролога або що, аби нарешті вирішили її проблеми з ШКТ.
Не вистачило мотивації Картер. Чому вона прийняла саме таке рішення?
“Спотикнула” паелья. “Класична” паелья - мясна. Найближчий аналог, мабуть, плов. І от уявіть, ви кажете: “Замовимо плов”, - і чуєте у відповідь, що хтось не їсть креветки. Яка буде перша реакція? Правильно, ступор. І лише потім - розуміння, що малась на увазі паелья з морепродуктами. Саме це варто було підкреслити.
06.11.2025
Це вже не перша книга яку я прочитала в цієї авторки.
Мені взагалі подобається як вона пише. Можливо хтось напише, що вони (ці книги) занадто підліткові.
Хоч я і не дуже люблю читати від обличчя підлітків. Але чомусь книги цієї авторки мені заходять добре.
Наша головна героїня Бел всі свої 18 років живе з батьком. Але в тіні своєї зниклої шістнадцять років тому назад матері Рейчел.
Але одного дня Рейчел повертається.
Бел і з батьком ніяк не можуть прийти в себе після повернення дружини і матері.
Бел все життя мала тільки тата Чарлі, якого безмежно любила.
А маму вона не знала, бо ж та зникла 16 років тому, коли самій Бел було тільки два рочки.
Тож коли на порозі зявляється Рейчел дівчина її просто не приймає. Історію розказану матір'ю про її зникнення і повернення, Бел ставить під сумнів. І звісно вирішує сама вивести Рейчел на чисту воду.
Як на мене книга досить класно закручена.
До кінця, реально до кінця я не розуміла чим же вона скінчиться.
Був один моментик, що я спіймала авторку на брехні ( бо того ніяк не могло бути).
І вже на розв'язці було два сумнівні моменти.
Я просто не повірила в них
Мені здається в реальному житті, так не могло би бути.
Але якщо упустити ці моменти, то книга класна. І я занадто придираюсь. Читається швидко, відірватися реально тяжко.
Скільки було різних ниток які перепліталися і в кінці нарешті зійшлися в один клубок.
Я думаю автор добряче попотіла над цією книгою, щоб так закрутити сюжет.
При читанні книги мої міркування і близько не були до того як могла закінчитися книга.
Тобто книга змогла здивувати.
Така моя думка.
І цій книзі я ставлю 4/5
Мені взагалі подобається як вона пише. Можливо хтось напише, що вони (ці книги) занадто підліткові.
Хоч я і не дуже люблю читати від обличчя підлітків. Але чомусь книги цієї авторки мені заходять добре.
Наша головна героїня Бел всі свої 18 років живе з батьком. Але в тіні своєї зниклої шістнадцять років тому назад матері Рейчел.
Але одного дня Рейчел повертається.
Бел і з батьком ніяк не можуть прийти в себе після повернення дружини і матері.
Бел все життя мала тільки тата Чарлі, якого безмежно любила.
А маму вона не знала, бо ж та зникла 16 років тому, коли самій Бел було тільки два рочки.
Тож коли на порозі зявляється Рейчел дівчина її просто не приймає. Історію розказану матір'ю про її зникнення і повернення, Бел ставить під сумнів. І звісно вирішує сама вивести Рейчел на чисту воду.
Як на мене книга досить класно закручена.
До кінця, реально до кінця я не розуміла чим же вона скінчиться.
Був один моментик, що я спіймала авторку на брехні ( бо того ніяк не могло бути).
І вже на розв'язці було два сумнівні моменти.
Я просто не повірила в них
Мені здається в реальному житті, так не могло би бути.
Але якщо упустити ці моменти, то книга класна. І я занадто придираюсь. Читається швидко, відірватися реально тяжко.
Скільки було різних ниток які перепліталися і в кінці нарешті зійшлися в один клубок.
Я думаю автор добряче попотіла над цією книгою, щоб так закрутити сюжет.
При читанні книги мої міркування і близько не були до того як могла закінчитися книга.
Тобто книга змогла здивувати.
Така моя думка.
І цій книзі я ставлю 4/5
01.11.2025
Мене дуже заінтригувала анотація , але насправді сюжет хоч і цікавий , але дуже простий. Чи може я вже такий великий детектив , який перечитав купу трилерів ? Дуже багато моментів я одразу примітила та почала підозрювати конкретну людину .
Книга називається «Повернення Рейчел Прайс» , ну і анотація нам розказує , що зникла жінка знайшлась через 16 років . Звичайно , шо всім цікаво де ж вона була , чому і як зникла та хто винен . Мені дивно , шо поліція по суті не провела розслідування і така «ой , вас хтось викрав , ви не знаєте хто? Ну ладно , живіть собі далі , ми пішли каву пити, закриваєм слідство» . Дивно що вони всьому вірять на слово . Ну і далі поліція не дуже то переймалась зникненням людей . Не знаю чому авторка так до поліції , але вже котру книгу їх виставляє повними бовдура*и ??
Мені одразу здався підозрілим чоловік Рейчел , він же батько Бел - Чарлі . Ну дуже то його поведінка була схожа на газлайтинг . Такий собі домашній абьюзер, який ховається за маскою чудового батька , усміхненого мешканця міста . Ну і поведінка Рейчел , яка повернулась була дивна . Всілякі недомовки, обмовки та явні прояви страху .
Мені сподобалось , що Бел почала докопуватися до суті . Це відбувалось і через те що вона бачила невідповідності і тому що їй важко довіряти людям , вона боїться бути покинутою . Одна вісімнадцятирічна дівчина проробила більше роботи, ніж штат поліції та знімальна група . Прям сподобалась мені героїня дуже .
Фінал в чомусь був для мене очікуваним , але деякі моменти звичайно шок . 100% ви не здогадаєтесь в чому тут загадка , але брудні сімейні таємниці я вам обіцяю . В мене на одному моменті аж мурахи пішли по шкірі , але я розумію , шо в реальному світі цього не могло відбутись . Все ж таки ми не зовсім в камʼяному віці живем і технології багато чого дозволяють перевірити . Та навіть не технології , а звичайні лікарі , які стикаються з цим кожен день .
Книга називається «Повернення Рейчел Прайс» , ну і анотація нам розказує , що зникла жінка знайшлась через 16 років . Звичайно , шо всім цікаво де ж вона була , чому і як зникла та хто винен . Мені дивно , шо поліція по суті не провела розслідування і така «ой , вас хтось викрав , ви не знаєте хто? Ну ладно , живіть собі далі , ми пішли каву пити, закриваєм слідство» . Дивно що вони всьому вірять на слово . Ну і далі поліція не дуже то переймалась зникненням людей . Не знаю чому авторка так до поліції , але вже котру книгу їх виставляє повними бовдура*и ??
Мені одразу здався підозрілим чоловік Рейчел , він же батько Бел - Чарлі . Ну дуже то його поведінка була схожа на газлайтинг . Такий собі домашній абьюзер, який ховається за маскою чудового батька , усміхненого мешканця міста . Ну і поведінка Рейчел , яка повернулась була дивна . Всілякі недомовки, обмовки та явні прояви страху .
Мені сподобалось , що Бел почала докопуватися до суті . Це відбувалось і через те що вона бачила невідповідності і тому що їй важко довіряти людям , вона боїться бути покинутою . Одна вісімнадцятирічна дівчина проробила більше роботи, ніж штат поліції та знімальна група . Прям сподобалась мені героїня дуже .
Фінал в чомусь був для мене очікуваним , але деякі моменти звичайно шок . 100% ви не здогадаєтесь в чому тут загадка , але брудні сімейні таємниці я вам обіцяю . В мене на одному моменті аж мурахи пішли по шкірі , але я розумію , шо в реальному світі цього не могло відбутись . Все ж таки ми не зовсім в камʼяному віці живем і технології багато чого дозволяють перевірити . Та навіть не технології , а звичайні лікарі , які стикаються з цим кожен день .