Я цю книжку читала довго. Трохи читала, трохи слухала в аудіоформаті, і таки дійшла до кінця. Це був довгий шлях осмислення, часом із розплутуванням складної авторської подачі.
Снайдер оригінально підходить до концепції свободи, поєднуючи свої філософські роздуми з біологічними, економічними, астрономічними, політичними та історичними ідеями. Несподівано, але книжка також містить чимало особистих історій. Це не сухий виклад матеріалу, а спроба оживити власні уявлення про свободу.
Снайдер обігрує свої роздуми з міркуваннями філософинь Едит Штайн та Сімони Вейль, часто згадуючи їх впродовж книжки. Тут постають і Вацлав Гавел та Лєшек Кулаковський, з яким автор був знайомий особисто. У книжці є багато й про Україну, адже саме наша боротьба за свободу надихнула на її написання.
Отже про свободу. Чи часто ми задумуємось про те, що це за поняття? Це про відсутність перешкод, чи про наявність можливостей? Автор слушно наполягає, що свобода позитивна - це «свобода для», яка допомагає замислитися куди ми йдемо, ким хочемо стати, які цінності прагнемо розвинути. У свою чергу, негативна «свобода від» лише накладає обмеження, постаючи з позиції захисту. Свобода - цінність цінностей, за якої можливо утверджувати інші цінності.
Автор виділяє пʼять форм свободи: суверенність, непередбачуваність, мобільність, фактичність та солідарність. Останні дві - зрілі форми.
Він пише не про свободу держав чи інституцій, а про особисту свободу.
Особливо мені було цікаво читати про непередбачуваність. Тільки суверенна людина, яка живе у солідарності з такими ж, здатна бути вільною від речей та людей, які можуть панувати над нею, передбачаючи її дії. Вільні люди передбачувані для себе, але непередбачувані для влади та машин. У свою чергу, невільники - непередбачувані для себе, але передбачувані для тих, хто над ними панує.
У своїх роздумах я пішла в сторону органів державної влади. На противагу особистостям, свобода, якою наділені представники влади (при виконанні своїх обовʼязків), є незмірно іншою. Тут свобода розсуду повинна містити елемент передбачуваності та перебувати в межах закріплених повноважень і правил. Лише така свобода розсуду не буде призводити до свавілля.
Загалом книжка вдалась не простою, але цікавою. Це яскравий приклад поєднання історії та філософії, коли розумієш, що історія - це не лише сукупність фактів та подій, а філософські концепції - не продукт мислення, відірваний від реальності.
Книга написана в стислому, але виразному стилі, об'єднуючи філософію, історію та політику. Вона змушує замислитися над тим, наскільки крихкою є свобода і що потрібно робити, щоб її зберегти. Рекомендується всім, хто цікавиться питаннями демократії, прав людини та історії.