Програні битви
«Програні битви» — масштабний, багатоголосий і водночас напрочуд камерний роман про родину, пам’ять, упертість та здатність триматися разом навіть тоді, коли життя раз по раз доводить власну непередбачуваність. У пагористій глушині Міссісіпі велика родина збирається на щорічне Возз’єднання, яке цього разу збігається з дев’яностим днем народження прабабці Воґн. За одним столом зустрічаються кілька поколінь, і разом із ними оживають десятки давніх пригод, образ, невдач, родинних легенд і напівзабутих суперечок. Та свято неповне: всі чекають на Джека, улюбленого родича, який має повернутися з в’язниці.
Роман американської письменниці, вперше опублікований 1970 року й присвячений життю великої родини в сільському Міссісіпі часів Великої депресії. Велті вибудовує історію не навколо одного центрального героя, а навколо голосів цілого клану: люди говорять, перебивають одне одного, згадують минуле, сперечаються про те, що було насправді, і мимоволі створюють спільну родинну міфологію. Саме через ці розмови поступово відкриваються характери, давні конфлікти, почуття провини, любов і дивовижна життєстійкість людей, які звикли програвати окремі битви, але не відмовляються від самого життя.
Для кого цей роман?
- Для читачів американської класики, сімейних саг і прози про Південь США; для тих, хто любить великі ансамблі персонажів і тексти, де характер розкривається насамперед через розмову.
- Він показує сім’ю без сентиментальної прикраси. Тут люблять, але не завжди вміють це висловити; допомагають, не забуваючи висміяти того, кому допомагають; пам’ятають старі образи, але так само швидко можуть пробачити. Завдяки цьому персонажі не перетворюються на символи «правильного» родинного життя — вони залишаються живими, суперечливими людьми.
«Програні битви» — насичена родинна сага про один день, у якому вміщуються десятиліття спогадів і ціле життя кількох поколінь. Це книжка для неспішного читання, де варто слухати голоси, помічати дрібні суперечності й поступово знайомитися з великою родиною, що перетворює будь-яку невдачу на чергову історію для майбутнього Возз’єднання. Якщо вам близька проза, у якій сміх і смуток нероздільні, а справжнім головним персонажем стає сама родина, роман Юдори Велті може подарувати особливо насичений читацький досвід.