Пригоди бравого вояка Швейка

Всесвітньовідомий сатиричний роман чеського письменника Ярослава Гашека у блискучому перекладі українського поета, перекладача й учасника визвольних змагань Степана-Юрія Масляка

Видання доповнене передмовою поетки, перекладачки й літературознавиці Галини Крук

У центрі роману чеського письменника Ярослава Гашека опиняється добродушний вояка Швейк, який втрапляє в комічні, а часом і доволі трагічні пригоди. 

«Пригоди бравого вояка Швейка» — це життєва історія простої людини й водночас пронизлива сатира — протест проти війни та насилля в період Першої світової війни. Завдяки блискучій грі слів, описам численних пригод, анекдотам й реалістично зображеній буденності, роман, покликаний висміювати лицемірне обличчя імперськості, не втрачає своєї актуальності й в наш час.

Чому варто прочитати книжку «Пригоди бравого вояка Швейка»?

• Сатиричний роман про долю простої людини в умовах війни.
• В перекладі українського поета, перекладача та учасника визвольних змагань Степана-Юрія Масляка.
• Видання доповнене передмовою поетки, перекладачки й літературознавиці Галини Крук.
• Роман видається незакінченим: автор помер від алкогольної інтоксикації, так і не дописавши власний шедевр.

Про автора

Ярослав Гашек (Jaroslav Hašek) — чеський поет, письменник-сатирик, учасник Першої світової війни, автор роману «Пригоди бравого вояка Швейка».

Цитати:

Велика доба потребує великих людей. На світі живуть невідомі скромні герої, не увінчані славою Наполеона. Даремно шукати їхні імена в історії. Та коли проаналізувати, — їхня слава, можливо, затьмарила б навіть славу Александра Македонського. У наші дні на вулицях Праги можна зустріти людину в поношеному одязі, яка, власне, і сама не уявляє свого значення в історії нової великої доби. Вона скромно йде своєю дорогою, нікого не турбує, і до неї не чіпляються журналісти із проханням про інтерв’ю. Якби ви запитали, як її звуть, вона відповіла б дуже просто і скромно: «Я — Швейк...».

— Ісус Христос теж був не винний, — сказав Швейк, — проте його розп’яли. Ніколи, ніде й нікого не цікавила доля якоїсь безвинної людини. Maul halten und weiter dienen, — як казали нам на військовій службі. Це найпевніше й найкраще.

Я дуже люблю цього бравого вояка Швейка й, подаючи його пригоди за світової війни, переконаний, що в усіх вас виникне симпатія до мого скромного, невідомого героя. Він не підпалював храм богині в Ефесі, як це зробив той дурень Герострат, щоб потрапити до газет і шкільних читанок. А цього вже досить.