Відгуки і рецензії читачів
13.02.2025
"Одного разу на білому папері в блакитну лінійку він написав вірша
І назвав його 'Осінь'
бо таку назву мала пора року
І це було найважливішим за все."
Осінь приносить Чарлі не лише новий навчальний рік, а й знайомство з харизматичними старшокласниками – Патріком і Сем. Вони відкривають перед ним світ музики, літератури, вечірок та юнацької безмежності. Це перший момент, коли він по-справжньому відчуває, що належить комусь, що він не просто спостерігач, а учасник. Але за легкістю моментів ховається біль – у кожного з них є свої травми, про які не заведено говорити вголос.
Чарлі спостерігає, аналізує, намагається зрозуміти інших, хоча й самого себе він розуміє далеко не завжди. Його листи – це спроба зафіксувати відчуття, осмислити те, що відбувається. Він вчиться приймати реальність такою, як вона є, навіть якщо вона не завжди справедлива.
Це роман про дорослішання, перші почуття, втрати й той самий момент, коли розумієш: ти – частина чогось справжнього.
Я не закликаю вас до експериментів — ні з коханням, ні з алкоголем, ні з цигарками чи чимось міцнішим. Це не зробить вас кращими друзями, талановитішими чи щасливішими.
Але Чарлі пробує. Бо як інакше дізнатися, що твоє, а що — ні?
Та головне, чого справді варто в нього повчитися, — це щирості, відданості й здатності віддавати себе іншим. Навіть якщо світ не завжди відповідає взаємністю.
Зізнаюся, я трохи скептично ставилася до YA, але рекомендація хорошої людини переконала мене: не дарма цю книгу називають культовою. Якби ж то я прочитала її раніше!
І назвав його 'Осінь'
бо таку назву мала пора року
І це було найважливішим за все."
Осінь приносить Чарлі не лише новий навчальний рік, а й знайомство з харизматичними старшокласниками – Патріком і Сем. Вони відкривають перед ним світ музики, літератури, вечірок та юнацької безмежності. Це перший момент, коли він по-справжньому відчуває, що належить комусь, що він не просто спостерігач, а учасник. Але за легкістю моментів ховається біль – у кожного з них є свої травми, про які не заведено говорити вголос.
Чарлі спостерігає, аналізує, намагається зрозуміти інших, хоча й самого себе він розуміє далеко не завжди. Його листи – це спроба зафіксувати відчуття, осмислити те, що відбувається. Він вчиться приймати реальність такою, як вона є, навіть якщо вона не завжди справедлива.
Це роман про дорослішання, перші почуття, втрати й той самий момент, коли розумієш: ти – частина чогось справжнього.
Я не закликаю вас до експериментів — ні з коханням, ні з алкоголем, ні з цигарками чи чимось міцнішим. Це не зробить вас кращими друзями, талановитішими чи щасливішими.
Але Чарлі пробує. Бо як інакше дізнатися, що твоє, а що — ні?
Та головне, чого справді варто в нього повчитися, — це щирості, відданості й здатності віддавати себе іншим. Навіть якщо світ не завжди відповідає взаємністю.
Зізнаюся, я трохи скептично ставилася до YA, але рекомендація хорошої людини переконала мене: не дарма цю книгу називають культовою. Якби ж то я прочитала її раніше!
20.01.2025
Це одна з тих історій, які не просто читаєш, а проживаєш, неначе сидиш поруч із головним героєм, п’єш каву і слухаєш, як він ділиться своїми найпотаємнішими переживаннями.
Книга розповідає про Чарлі — підлітка, який почувається чужим у цьому світі, проте має неймовірно теплу й щиру душу. Він веде свій щоденник у формі листів, які адресує невідомій людині, і через ці записи ми бачимо його непростий шлях: самотність, перше кохання, складнощі дорослішання, пошуки себе й прийняття світу таким, яким він є.
Однією з головних переваг роману є його чесність. Чбоскі не боїться торкатися важких тем: травм дитинства, депресії, булінгу, токсичних стосунків. І хоча інколи ці моменти боляче читати, саме вони роблять книгу справжньою. Автор не прикрашає реальність, але водночас додає їй світла через дружбу Чарлі з Сем і Патріком — людьми, які приймають його таким, яким він є, і стають його «плем’ям».
Читаючи цю книгу, я відчував, як вона відгукується в серці. Наприклад, сцени, де герої їдуть у машині, слухаючи «Heroes» Девіда Боуї, пробуджують дивне й сильне відчуття свободи. У такі моменти ти відчуваєш, що життя прекрасне, навіть із усіма його проблемами.
Що до мінусів? Інколи книга здається трохи перевантаженою драмою, де кожен герой має свої «скелети у шафі». Це робить історію трохи нереалістичною, але водночас і додає їй шарму — адже через це відчуваєш, що ти не сам у своїх труднощах.
«Привіт, це Чарлі!» — це нагадування про те, як важливо приймати себе й інших, як важливо бути відкритим до світу й знайти людей, які зроблять твоє життя кращим. Якщо ви шукаєте книгу, яка змусить вас і плакати, і посміхатися, ця історія для вас. Вона про крихкість, але й силу людської душі.
Книга розповідає про Чарлі — підлітка, який почувається чужим у цьому світі, проте має неймовірно теплу й щиру душу. Він веде свій щоденник у формі листів, які адресує невідомій людині, і через ці записи ми бачимо його непростий шлях: самотність, перше кохання, складнощі дорослішання, пошуки себе й прийняття світу таким, яким він є.
Однією з головних переваг роману є його чесність. Чбоскі не боїться торкатися важких тем: травм дитинства, депресії, булінгу, токсичних стосунків. І хоча інколи ці моменти боляче читати, саме вони роблять книгу справжньою. Автор не прикрашає реальність, але водночас додає їй світла через дружбу Чарлі з Сем і Патріком — людьми, які приймають його таким, яким він є, і стають його «плем’ям».
Читаючи цю книгу, я відчував, як вона відгукується в серці. Наприклад, сцени, де герої їдуть у машині, слухаючи «Heroes» Девіда Боуї, пробуджують дивне й сильне відчуття свободи. У такі моменти ти відчуваєш, що життя прекрасне, навіть із усіма його проблемами.
Що до мінусів? Інколи книга здається трохи перевантаженою драмою, де кожен герой має свої «скелети у шафі». Це робить історію трохи нереалістичною, але водночас і додає їй шарму — адже через це відчуваєш, що ти не сам у своїх труднощах.
«Привіт, це Чарлі!» — це нагадування про те, як важливо приймати себе й інших, як важливо бути відкритим до світу й знайти людей, які зроблять твоє життя кращим. Якщо ви шукаєте книгу, яка змусить вас і плакати, і посміхатися, ця історія для вас. Вона про крихкість, але й силу людської душі.