Книга розповідає про Чарлі — підлітка, який почувається чужим у цьому світі, проте має неймовірно теплу й щиру душу. Він веде свій щоденник у формі листів, які адресує невідомій людині, і через ці записи ми бачимо його непростий шлях: самотність, перше кохання, складнощі дорослішання, пошуки себе й прийняття світу таким, яким він є.
Однією з головних переваг роману є його чесність. Чбоскі не боїться торкатися важких тем: травм дитинства, депресії, булінгу, токсичних стосунків. І хоча інколи ці моменти боляче читати, саме вони роблять книгу справжньою. Автор не прикрашає реальність, але водночас додає їй світла через дружбу Чарлі з Сем і Патріком — людьми, які приймають його таким, яким він є, і стають його «плем’ям».
Читаючи цю книгу, я відчував, як вона відгукується в серці. Наприклад, сцени, де герої їдуть у машині, слухаючи «Heroes» Девіда Боуї, пробуджують дивне й сильне відчуття свободи. У такі моменти ти відчуваєш, що життя прекрасне, навіть із усіма його проблемами.
Що до мінусів? Інколи книга здається трохи перевантаженою драмою, де кожен герой має свої «скелети у шафі». Це робить історію трохи нереалістичною, але водночас і додає їй шарму — адже через це відчуваєш, що ти не сам у своїх труднощах.
«Привіт, це Чарлі!» — це нагадування про те, як важливо приймати себе й інших, як важливо бути відкритим до світу й знайти людей, які зроблять твоє життя кращим. Якщо ви шукаєте книгу, яка змусить вас і плакати, і посміхатися, ця історія для вас. Вона про крихкість, але й силу людської душі.