Відгуки і рецензії читачів
06.01.2025
Роберт Блох «Психо ІІ»
Психологічний трилер (2022)
«Норман Бейтс ніколи не помре…»
Норману Бейтсу, тому самому психопату з мотелю Бейтсів, випадає можливість втекти з психіатричної лікарні, де його утримують вже десяток років. Випадкова та безглузда цікавість однієї монахині – сестри Барбари, випускає монстра знову на волю. Видається, що він позбувся образу своєї пришелепкуватої матері, але запах крові не забувається ніколи.
Тим часом у Голлівуді розпочинаються зйомки фільму «Безмуна леді» – історії про Нормана Бейтса. Сценарій написаний, декорації зібрано, ролі розподілено. Проте залишилася всього одна деталь, яка переламає ситуацію – це дзвінок продюсера у лікарню, де психіатр Бейтса Адам Клейборн повідомляє про його втечу. І сам подається шукати Нормана (свого пацієнта, квитка до успіху чи навіть друга) у Голлівуд.
Досить динамічний початок історії, на жаль, скочується до сатиртчниї критики голлівудських продюсерів кінця 70-х – початку 80-х років. І це зіграло злий жарт з самим автором: кіноадаптація продовження історії Бейтса вийшла на екрани за зовсім іншим сценарієм. І весь санспенс попередньої книги тут теж зникає.
Хоча розв’язка книги Блоха вас все ж таки здивує. Як і деякі відверті моменти та висловлювання автора, зокрема згадки про некрофілію та інцестові марення. Також автор вдало протягом всієї історії тягне червоною ниточкою одну схиблену, але правдиву думку: Норман Бейтс живе у кожному. Адже межі між божевіллям/реальністю немає. Іноді настирливі жадання беруть над розумом вверх і рука сама тягнеться до гострого леза...
Психологічний трилер (2022)
«Норман Бейтс ніколи не помре…»
Норману Бейтсу, тому самому психопату з мотелю Бейтсів, випадає можливість втекти з психіатричної лікарні, де його утримують вже десяток років. Випадкова та безглузда цікавість однієї монахині – сестри Барбари, випускає монстра знову на волю. Видається, що він позбувся образу своєї пришелепкуватої матері, але запах крові не забувається ніколи.
Тим часом у Голлівуді розпочинаються зйомки фільму «Безмуна леді» – історії про Нормана Бейтса. Сценарій написаний, декорації зібрано, ролі розподілено. Проте залишилася всього одна деталь, яка переламає ситуацію – це дзвінок продюсера у лікарню, де психіатр Бейтса Адам Клейборн повідомляє про його втечу. І сам подається шукати Нормана (свого пацієнта, квитка до успіху чи навіть друга) у Голлівуд.
Досить динамічний початок історії, на жаль, скочується до сатиртчниї критики голлівудських продюсерів кінця 70-х – початку 80-х років. І це зіграло злий жарт з самим автором: кіноадаптація продовження історії Бейтса вийшла на екрани за зовсім іншим сценарієм. І весь санспенс попередньої книги тут теж зникає.
Хоча розв’язка книги Блоха вас все ж таки здивує. Як і деякі відверті моменти та висловлювання автора, зокрема згадки про некрофілію та інцестові марення. Також автор вдало протягом всієї історії тягне червоною ниточкою одну схиблену, але правдиву думку: Норман Бейтс живе у кожному. Адже межі між божевіллям/реальністю немає. Іноді настирливі жадання беруть над розумом вверх і рука сама тягнеться до гострого леза...
11.05.2024
Я не очікувала, що друга частина цієї відомої трилогії настільки мені сподобається! І скажу чесно, вона зачарувала мене й затягнула значно сильніше, ніж перша книга.
Нормана Бейтса, героя першого роману трилогії, після скоєних убивств запроторюють як неосудного до психіатричної лікарні.
Скориставшись збігом обставин і недоглядом персоналу, він тікає.
В той же час лікар Клейборн вирушає на пошуки Нормана Бейтса, тому що розуміє, що той може вбити не одну людину. Він вирішує йти "по слідах" можливих злочинів та вирушає у Лос-Анджелес, де одна з кіностудій планує знімати фільм про Бейтса.
Роберт Блох настільки чудово закрутив всі події у «Психо ІІ», що до останньої сторінки книги неможливо повірити у все те, що відбувається. Тепер мені ще більше хочеться прочитати третю частину, щоб подивитися, як автор передасть нам цю моторошну та водночас психологічну історію з погляду інших людей.
• Увесь світ – сцена… і людина за своє життя грає багато ролей.
• Чому ми персоніфікуємо Час? Тому що боїмося визнати, що наші життя вимірює абстрактна сила, яка ані знає, ані дбає про наш прихід у життя і наш відхід у смерть? Час – наш таємничий господар, надавши йому циферблат і стрілки, ми намагаємося зробити його нашим слугою.
• П'ятдесят років тому було набагато менше вбивств, і здебільшого вони ставалися в середовищі професійних злочинців. А тепер це справа дилетантів: студенти-терористи, підлітки на вулицях – усі конкурують за статус серійного вбивці. Адже наші фільми, телебачення, книжки і п'єси кажуть їм, що насильство має винагороду.
Нормана Бейтса, героя першого роману трилогії, після скоєних убивств запроторюють як неосудного до психіатричної лікарні.
Скориставшись збігом обставин і недоглядом персоналу, він тікає.
В той же час лікар Клейборн вирушає на пошуки Нормана Бейтса, тому що розуміє, що той може вбити не одну людину. Він вирішує йти "по слідах" можливих злочинів та вирушає у Лос-Анджелес, де одна з кіностудій планує знімати фільм про Бейтса.
Роберт Блох настільки чудово закрутив всі події у «Психо ІІ», що до останньої сторінки книги неможливо повірити у все те, що відбувається. Тепер мені ще більше хочеться прочитати третю частину, щоб подивитися, як автор передасть нам цю моторошну та водночас психологічну історію з погляду інших людей.
• Увесь світ – сцена… і людина за своє життя грає багато ролей.
• Чому ми персоніфікуємо Час? Тому що боїмося визнати, що наші життя вимірює абстрактна сила, яка ані знає, ані дбає про наш прихід у життя і наш відхід у смерть? Час – наш таємничий господар, надавши йому циферблат і стрілки, ми намагаємося зробити його нашим слугою.
• П'ятдесят років тому було набагато менше вбивств, і здебільшого вони ставалися в середовищі професійних злочинців. А тепер це справа дилетантів: студенти-терористи, підлітки на вулицях – усі конкурують за статус серійного вбивці. Адже наші фільми, телебачення, книжки і п'єси кажуть їм, що насильство має винагороду.