Птахи та інші оповідання

Хто ще каже, що не любить короткої прози? Тоді я йду до вас — із "Птахами" Дафни дю Мор'є.
Тихенько шкрябаю у двері. Ви зачиняєтесь, але на ранок знаходите книжку під подушкою.
Моторошно? Саме такими є її оповідання.
Тендітні риси, вольове підборіддя… У цій світлій голові з ніжними русявими хвилями народжувалися темні й моторошні історії, які надихнули Альфреда Гічкока на створення своїх шедеврів психологічного трилеру. Дафна Дю Мор'є — одна з найвідоміших британських письменниць ХХ століття, нагороджена численними преміями в Англії та США, і її талант створювати холодну, пронизливу атмосферу просто заворожує.
Не обіцяю вам серцевого нападу від страху, але приготуйтесь до світу, де звичайні речі набувають зловісних рис. Невиразні звуки у темряві, зграї птахів, що надто низько пролітають над головою, погляди перехожих, які мовчки натякають, що знають більше, ніж ви собі уявляєте. Вона створює напругу, яка повільно проникає у свідомість і не відпускає навіть після останньої сторінки.
Читати ці оповідання було водночас страшно й надзвичайно приємно. Кожне слово дю Мор'є нагадує про силу літератури змінювати відчуття, передавати страх, створювати загадки. Я дуже рада, що познайомилася з ними.
Романи Дафни дю Мор'є теж люблю, але в короткій прозі її найкращі риси — моторошна атмосфера, загадковість, містика, а також кохання та звичайні людські емоції — концентруються з такою силою, що захоплює подих.
Особливо вразили "Птахи" та "Яблунька", а останнє — "Старий" — просто розірвало мене на шматки! Щиро раджу цю збірку кожному, хто шукає по-справжньому глибокі та проникливі історії.