Відгуки і рецензії читачів
05.02.2024
Від людини, яка викладає курси письменницької майстерності (чи щось типу того) в університеті я очікував більшого. Склалося враження, що якісь прийоми і хитрощі, пов’язані з написанням текстів Енн Ламотт просто приховала, залишила при собі, щоб на лекціях було що розказувати, а книгу наповнила порадами, про які ми (я впевнений, що в цьому випадку можу говорити за всіх) вже сто разів чули, не один раз читали і….ну знаємо ми про них, знаємо.
На власному прикладі авторка розповіла про деякі аспекти письменницької діяльності, при чому кожний власний приклад займав більшу частину розділу. Я не те щоб не задоволений книгою - вона десь посередині на шкалі з 10 балів(а може й нижче) - просто після прочитання на думку приходять одні недоліки. Деякі поради все ж знайшли відгук у моїй голові, я був згідний з ними…та все ж чув про них сто разів. Нічого креативного, незвичного….ну хоч чогось, що раніше ніде не попадалося на очі в книзі не було.
До того ж, більшу частину книги займають поради, як боротися з погіршенням настрою, роздратуванням, відчаєм, нервозністю, а то й депресією, які неодмінно будуть супроводжувати письменника все його життя, і є «нормальними» наслідками творчого процесу. І що навіть у досвідчених письменників текст «вилазить» з потугами і болем. З біографічних замальовок Ламотт склалося враження, що в тілі вже дорослої жінки живе 13тирічна дівчинка-підліток, сенс життя якої це моральні страждання без вагомих причин і лікування від того випивкою.
Книга розрахована більше на американців з їхнім менталітетом. Це відчувається в характері письменниці і її світобаченні. Подібною за цінністю «практичних порад» є «Дзен в написанні книг» Бредбері, але там біографічні замальовки цікавіші, і погляд на саме ремесло інший – позитивніший)).
5/10
На власному прикладі авторка розповіла про деякі аспекти письменницької діяльності, при чому кожний власний приклад займав більшу частину розділу. Я не те щоб не задоволений книгою - вона десь посередині на шкалі з 10 балів(а може й нижче) - просто після прочитання на думку приходять одні недоліки. Деякі поради все ж знайшли відгук у моїй голові, я був згідний з ними…та все ж чув про них сто разів. Нічого креативного, незвичного….ну хоч чогось, що раніше ніде не попадалося на очі в книзі не було.
До того ж, більшу частину книги займають поради, як боротися з погіршенням настрою, роздратуванням, відчаєм, нервозністю, а то й депресією, які неодмінно будуть супроводжувати письменника все його життя, і є «нормальними» наслідками творчого процесу. І що навіть у досвідчених письменників текст «вилазить» з потугами і болем. З біографічних замальовок Ламотт склалося враження, що в тілі вже дорослої жінки живе 13тирічна дівчинка-підліток, сенс життя якої це моральні страждання без вагомих причин і лікування від того випивкою.
Книга розрахована більше на американців з їхнім менталітетом. Це відчувається в характері письменниці і її світобаченні. Подібною за цінністю «практичних порад» є «Дзен в написанні книг» Бредбері, але там біографічні замальовки цікавіші, і погляд на саме ремесло інший – позитивніший)).
5/10