На власному прикладі авторка розповіла про деякі аспекти письменницької діяльності, при чому кожний власний приклад займав більшу частину розділу. Я не те щоб не задоволений книгою - вона десь посередині на шкалі з 10 балів(а може й нижче) - просто після прочитання на думку приходять одні недоліки. Деякі поради все ж знайшли відгук у моїй голові, я був згідний з ними…та все ж чув про них сто разів. Нічого креативного, незвичного….ну хоч чогось, що раніше ніде не попадалося на очі в книзі не було.
До того ж, більшу частину книги займають поради, як боротися з погіршенням настрою, роздратуванням, відчаєм, нервозністю, а то й депресією, які неодмінно будуть супроводжувати письменника все його життя, і є «нормальними» наслідками творчого процесу. І що навіть у досвідчених письменників текст «вилазить» з потугами і болем. З біографічних замальовок Ламотт склалося враження, що в тілі вже дорослої жінки живе 13тирічна дівчинка-підліток, сенс життя якої це моральні страждання без вагомих причин і лікування від того випивкою.
Книга розрахована більше на американців з їхнім менталітетом. Це відчувається в характері письменниці і її світобаченні. Подібною за цінністю «практичних порад» є «Дзен в написанні книг» Бредбері, але там біографічні замальовки цікавіші, і погляд на саме ремесло інший – позитивніший)).
5/10